Газієв Марат Мусайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Газієв Марат Мусайович

ГАЗІ́ЄВ Марат Мусайович (21. 11. 1924, м. Астрахань, РФ – 28. 08. 1988, Кишинів) – артист балету, балетмейстер, педагог. Закін. Моск. хореогр. уч-ще (1947), балетмейстер. ф-т Держ. ін-ту театр. мист-ва у Москві (1958). У 1941–44 – арт. Туркмен. театру опери та балету (Ашґабат), 1947–60 – Театру ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка (Москва); гол. балетмейстер Перм. (1960–67), Горьков. (нині Нижній Новгород, 1967–68), Казах. (Алма-Ата, нині Алмати, 1970–71), Харків. (1975– 78), Молдав. (Кишинів, 1979– 85) театрів опери та балету; одночасно 1968–73 (з перервами) – педагог Перм. хореогр. уч-ща. Здійснив постановки балетів: у Свердлов. (нині Єкатеринбург) – «Берег щастя» А. Спадавеккіа (1952), «Лола» С. Василенка (1958), «Токката» на музику Й.-С. Баха (1961); у Перм. – «Сьома симфонія» на музику С. Прокоф’єва, «Болеро» М. Равеля (обидві – 1961), «Берег надії» А. Петрова, «Шах і мат» А. Блісса (обидві – 1963), «Раймонда» О. Глазунова (1964), «Лебедине озеро» П. Чайковського (1965); у Харків. – «Створення світу» А. Петрова, «Голубий Дунай» на музику Й. Штраусса (обидві – 1974); у Кишинів. – «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Коппелія» Л. Деліба (обидві – 1985) – театрах опери та балету. У перші роки творчої діяльності прагнув до новаторства, порушення класич. канонів, згодом прийшов до переконання про необхідність збереження класики у чистому вигляді; здійснював реставрацію старих балетів.

Партії: Антоніо («Лола» С. Василенка), Клод Фролло («Есмеральда» Ч. Пуньї).

Літ.: Эльяш Н. И. Эксперимент и мода // ТЖ. 1961. № 22; Станішевський Ю. Балетний театр України: 225 років історії. К., 2003.

В. Д. Туркевич

Стаття оновлена: 2006