Гай Анатолій Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гай Анатолій  Іванович

ГАЙ Анатолій Іванович (15. 10. 1952, с. Бірки-2 Олександрів. р-ну Кіровогр. обл.) – прозаїк, громадсько-політичний діяч. Чл. НСПУ (1986). Закін. Київ. ун-т (1974). У 1974–87 – на журналіст. роботі, зокрема 1982 – відрядження в Афганістан. Голова Білоцерків. міської (від 1997) та Київ. обл. (від 2002) орг-цій НСПУ. Друкується від 1967. Співавтор істор. дослідж. «Біла Церква. Шлях крізь віки» (Біла Церква, 1994). Упорядкував альманахи дит. творів «Джерельце» (1995), «Над Россю знов курличуть журавлі» (2002; обидва – Біла Церква). Голова правління Київ. обл. творчого об’єдн. «Культура» (від 1995).

Тв.: Зажинки. 1979; Хамаль – місяць весняний. 1984; Сім струн райдуги. 1985; Тиша над полігоном. 1986 (усі – Київ); На тих афганських рубежах. 1991; Чорна рота. 1995; Вужик. 1998 (усі – Біла Церква); Палаючий перевал. Дн., 1999; У нас «афганцями» їх звуть. 1999; Блаженна Марія. 2002; Дивізія гвардійського гарту. 2002; Золото колосся і зірок. 2003; Біла Церква – Афганістан – Вічність. 2004 (усі – Біла Церква).

А. І. Кульчицький

Стаття оновлена: 2006