Гай Олександр Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гай Олександр Дмитрович

ГАЙ Олександр Дмитрович (26. 07(08. 08). 1914, м. Катеринослав, нині Дніпропетровськ – 14. 11. 2000, Львів) – актор, педагог. Проф. (1977). Нар. арт. СРСР (1977). Держ. премія України ім. Т. Шевченка (1971). Держ. нагороди СРСР. Закін. студію при МХАТі-2 (1935; викл. С. Бірман), Моск. муз.-драм. уч-ще (1938; викл. В. Татаринов), істор. ф-т Львів. ун-ту (1958). Працював актором у театрах Москви, під час 2-ї світ. війни – у фронт. театр. бригадах. Від 1947 – актор Нац. укр. драм. театру ім. М. Заньковецької (Львів). Водночас від 1949 викладав у Львів. муз. академії: від 1968 – зав. каф. опер. підготовки. Г. – актор широкого жанр. діапазону. У репертуарі – ролі від глибоко психологічних до гротескних. Автор низки статей у зб.: «На крыльях современности» (Л., 1963), «В помощь самодеятельности» (К., 1971). Серед учнів – Б. Ступка, Л. Кадирова, Н. Лотоцька.

Ролі: Гамлет (однойм. трагедія В. Шекспіра), Бєлугін («Одруження Бєлугіна» О. Островського), Гордій («Доки сонце зійде, роса очі виїсть» М. Кропивницького), Альдемаро («Учитель танців» Лопе де Веґи), Готліб («Борислав сміється» за І. Франком), Верба («Калиновий гай» О. Корнійчука), Кречинський («Одруження Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Астров, Тригорін («Дядя Ваня», «Чайка» А. Чехова), Гнат («Безталанна» І. Карпенка-Карого), Лейба («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Галерник («Маруся Чурай» Л. Костенко); у кіно – Григорій («Григорій Сковорода», 1958, реж. І. Кавалерідзе), Погиба («Кров людська – не водиця», 1960, реж. М. Макаренко), Коцюбинський («Родина Коцюбинських», 1970, реж. Т. Левчук; усі – Київ. кіностудія худож. фільмів ім. О. Довженка).

Літ.: Дальский В. Портрет Мастера // Правда Украины. 1984, 7 авг.; Прощання: Співчуття і пам’ять // Театр. бесіда. 2000. № 2(8).

В. Є. Токарчук

Стаття оновлена: 2006