Гайворон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайворон

ГА́ЙВОРОН – місто Кіровоградської області, райцентр. Знаходиться на лівому березі Пд. Бугу, за 245 км від обл. центру. Залізнична ст. Має автобусне сполучення з містами Київ, Кіровоград, Одеса, Миколаїв, Вінниця, Хмельницький, Чернігів. Пл. 11,3 км2. Насел. 16 126 осіб (2001, складає 97,6 % до 1989), переважно українці. Проживають також росіяни, євреї, білоруси, молдавани, ґаґаузи, вірмени, болгари та представники ін. національностей. Однознач. твердження щодо походження назви міста немає. Найбільш вірогідна версія – від назви птаха – грака (гайворон). Утвор. у результаті злиття 3-х сільс. насел. пунктів Гайворон, Струнькове і Ташлик Струньківський, які відомі від 18 ст. Жит. Г. зазнали голоду 1921, 1932–33 та 1947. Від 29 липня 1941 до 11 березня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Понад 500 жит. Г. загинуло. Від 1938 – смт, від 1949 – місто. З корис. копалин промислово розробл. є родовище магматитів, що використовується для одержання буто-щебневої продукції. Гайворон. граніт використано на буд-ві Одес. залізнич. вокзалу, Моск. метрополітену, будівель у Києві на Хрещатику, прокладенні автостради Київ–Одеса. Гол. пром. підпр-ва: тепловозоремонт., маслосиророб. з-ди, ВАТ «Гайворон. спеціаліз. кар’єр», залізничне об’єдн. «Гайворон», райавтодор. Від 1964 на Пд. Бузі діє ГЕС. У Г. – маш.-буд. технікум, профес. аграр. ліцей, міжшкіл. навч.-вироб. комбінат, 4 заг.-осв. школи, 4 дитсадки; Будинок дит. і юнац. творчості, муз. школа, рай. і міський Будинки культури, молодіж. центр «Оріон», 9 б-к, Гайворонський краєзнавчий музей; ДЮСШ, фізкультурно-спорт. клуб «Локомотив», стадіон, водно-веслувал. база; рай. і залізнична лікарні, рай. стоматол. поліклініка, жін. і дит. консультації, дит.-оздоров. заклад «Чайка». Є парк, сквер, 2 готелі, відділ. 6-ти банків. Від 1933 у місті видається рай. г. «Гайворонські вісті», від 2002 функціонує редакційно-видавн. центр «Гайворонщина»; працює студія рай. радіомовлення. Встановлено 2 мемор. комплекси воїнам, які загинули під час 2-ї світ. війни, пам’ятники – невідомому рад. солдату, жертвам голодомору 1932–33, погруддя Т. Шевченка, пам’ятні тех. знаки: вузькоколій. паровоз МТ-202, трактор «Універсал», автомобіль ЗіС-5. Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, РКЦ, християн віри євангельської, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. Побл. міста виявлене поселення трипіл. (3 тис. до н. е.) і черняхів. (2–6 ст. н. е.) культур. 1960–61 досліджено Гайворон. поселення 6–7 ст., яке вважається одним із центрів чорної металургії слов’ян. Знайдено 25 залізоплавил. печей та залишки напівземлянкового житла, вироб. інвентар, прикраси, побут. речі, кераміку тощо. Пам’ятки арх-ри: водонапірна башта на залізнич. ст. (1895), адм. приміщення залізнич. об’єдн. «Гайворон» (1897), млин (1904). Видатні уродженці: д-р істор. н. Н. Стоколос, поет, прозаїк С. Стриженюк, нар. арт. УРСР Г. Янушевич, нар. арт. РФ І. Крутой.

О. А. Павличук

Стаття оновлена: 2006