Гай-Головко Олекса Несторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гай-Головко Олекса Несторович

ГАЙ-ГОЛОВКО́ Олекса Несторович (справж. – Головко; 12. 08. 1910, с. Писарівка, нині Кодим. р-ну Одес. обл. – 17. 09. 2006, м. Суррі, Британська Колумбія) – письменник, журналіст, громадський діяч. Брат Ю. Головка. Чл. ВУСПП (1930-і рр.), НСПУ (1992). Закін. літ. ф-т Ленінгр. ун-ту (нині С.-Петербург, 1932), Вінніпез. тех. ін-т (1955). Працював у цукроварні, вчителем у с. Джурин (нині Шаргород. р-ну Вінн. обл.); у Харків. радіокомітеті та редколегії ж. «Червоний шлях» (1932–34), ред. сценар. відділу Київ. кіностудії худож. фільмів (1936, 1938–39) і Львів. радіокомітету (1940– 41). Друкувався в ж. «Червоний шлях», «Радянська література». Був чл. Укр. таємного ліберал. руху (1941), заарешт. ґестапо, засудж. заочно органами НКВС до розстрілу (1941). У роки 2-ї світ. війни випускав у Фастові разом з ін. підпільниками протинімецьку і протибільшовицьку г. «За самостійну Україну». Від 1944 – у Німеччині, від 1947 – у Канаді (Вінніпеґ, Ванкувер): ред. г. «Пу-Гу» (видання 1-ї Укр. дивізії УНА, 1947–48), пом. ред. г. «Український голос» (1951). Від 1956 – у Канад. мін-ві с. госп-ва. Автор зб. поезій «Штурмові балади» (Х., 1934), «Сурмач» (Л., 1942), зб. оповідань «Світання» (Х., 1936), «Десять новель» (Х., 1937), лірико-сатир. поеми «Коханіяда» (Авґсбурґ, 1947), кн. оповідань «Одчайдушні» (1959), поеми «Сон» (1984; обидві – Вінніпеґ). Опублікував спогади про перебування в тюрмах НКВС («Поєдинок з дияволом», т. 1–2, 1950; англ. переклад – 1986), про письменників «розстріл. Відродження» («Смертельною дорогою: Події нашого часу», 1983), про голодомор 1932–33 в Україні («Їм дзвони не дзвонили», 1987; усі – Вінніпеґ). Для твор. стилю Г.-Г. властиві: збереження нац. традицій письма; простота, ясність і межова щирість інтонації; «полум’яний патріотизм», позбавл. патетики, підкресл. сподвижн. життям самого письменника. Перекладав з англ., упорядкував антологію «Українські письменники в Канаді: У 2 т.» (Вінніпеґ, т. 1, 1980; т. 2, 1997).

Тв.: Поетичні твори: У 3 т. Торонто, 1970–75; З різних літ: Вірші // Київ. 1994. № 7; (Вірші) // Березіль. 1995. № 9–10; Душа моя додому йде: Вірші // Укр. засів. 1996. № 1–3.

Літ.: Луговик М. Між двома смертями // Київ. 1994. № 7; Гай-Головко О. «Заки море перелечу, крилоньки зітру...»: Інтерв’ю для «Березоля», надіслане із-за океану // Березіль. 1995. № 9–10; Сорока П. Літературно-творчий шлях Олекси Гай-Головка. Т., 1997; Його ж. 90-річчя Олекси Гай-Головка // Укр. думка. 2000, 16 листоп.

А. М. Подолинний, П. І. Сорока

Стаття оновлена: 2016