Гайдамацький кіш Слобідської України - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайдамацький кіш Слобідської України

ГАЙДАМА́ЦЬКИЙ КІШ СЛОБІДСЬКО́Ї УКРАЇ́НИ – військовий підрозділ. Сформований у грудні 1917 у Києві С. Петлюрою для звільнення Слобожанщини від більшовиків. Штаб коша знаходився у приміщенні Колегії Павла Ґалаґана. Ком-р – С. Петлюра, начштабу – О. Удовиченко. Кіш складався з 2-х куренів (чорних і червоних гайдамаків), кінної сотні та гармат. дивізіону. Його основу становили 600 добровольців – переважно колиш. старшин і учнів київ. українізов. військ. шкіл. У січні–лютому 1918 гайдамаки брали участь у боях побл. ст. Кононівка і Гребінка, ліквідації більшов. повстання у Києві з центром на з-ді «Арсенал» та обороні Києва від більшов. військ, під час якої Г. к. С. У. проявив себе найбоєздат. підрозділом укр. війська. Після відступу з Києва переформований у Гайдамацький курінь. До нього приєднались вільні козаки Ковенка і рештки Богданівського полку на чолі з О. Шаповалом. Тоді ж був організований гайдамац. гармат. дивізіон сотника К. Смовського. Курінь брав участь у боях за звільнення України від більшовиків, зокрема 1 березня 1918 на чолі з С. Петлюрою в авангарді укр. військ увійшов до звільненого Києва. Під час реорганізації укр. армії у березні 1918 під командуванням підполковника О. Удовиченка включений до складу Запороз. корпусу. Згодом переформований у 3-й Гайдамац. піхот. полк під командуванням полковника В. Сікевича, у червні 1919 – в Гайдамац. бригаду 4-курінного складу із гармат. дивізіоном і кінною сотнею. Командував бригадою отаман О. Волох.

Літ.: Удовиченко О. Перша боротьба за Київ // Тризуб. 1928. Ч. 10(116); Смовський К. Гайдамацький кіш Слобідської України та його артилерія в 1917– 1918 рр. // За Державність. Варшава; Л., 1935. Ч. 5.

С. Х. Литвин

Стаття оновлена: 2006