Гайдар Аркадій Петрович

ГАЙДА́Р Аркадій Петрович (справж. — Голиков; 09(22). 01. 1904, м. Льгов, нині Курської обл., РФ — 26. 10. 1941, с. Ліпляве, нині Канів. р-ну Черкас. обл., похов. у Каневі) — письмен­ник. Один із зачинателів радянської дитячої літератури. На­вчався в реальному училищі м. Арзамас (нині Нижньогород. обл., РФ), закінчив Курси червоних командирів (Київ, 1919). Командував полком. Неодноразово поранений і контужений, через що страждав псих.-нерв. захворюва­н­ням. 1924 демобілізований. 1925– 32 працював у періодичних ви­да­н­нях Пермі, Свердловська (нині Єкатеринбург), Архангельська, Хабаровська (усі — РФ). Від 1941 — спецкор г. «Комсомольская правда» у Києві; брав участь в обороні міста від німців, після оточе­н­ня воював у партизанському загоні під Каневом, де і загинув.

Друкуватися почав 1925. Автор повістей «Р. В. Р.» (1926), «Школа» (1930), «Дальние края» (1932). Оповіда­н­нями «Голубая чашка» (1936) та «Чук и Гек» (1939) започаткував жанр лірико-психол. новели в рад. дит. літ-рі. Повісті «Воен­ная тайна» (1935), «Тимур и его команда» (1940) вирізняються цікавим сюжетом, патріот. під­несеністю; оста­н­ня стала під­ґрунтям тимурів. руху серед школярів СРСР. Інколи у його творах за недомовками прозирала справжня радянська дійсність. У поет. казці «Гарячий камень» (1941) утверджував високу моральну цін­ність людського життя, прожитого в злагоді з ідеалами епохи й велі­н­ням совісті. Для творчості характерні: глибоке проникне­н­ня у духовний світ дитини, орієнтація на дитяче сприйня­т­тя, лаконізм і викінченість форми, напруженість сюжету, тонкий гумор, романтичну під­несеність оповіді. Дія багатьох творів від­бувається в Україні (повість «В дни поражений и побед», 1925). Їх не раз видавали українською мовою в пере­кладі С. Ковганюка, О. Ільченка, О. Іваненко та ін. Героїчному життю письмен­ника присвячено поему «Зошит в лінійку» В. Скомаровського (1980), повісті «Аркадій Гайдар» (1978) і «Сумка Гайдара» (1982) Б. Камова. За мотивами його творів на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О. Довженка створено кіно­стрічки «Бумбараш» (1971; реж. М. Рашеєв та А. Народницький), «Р. В. Р.» (1975; реж. О. Мороз). На сцені Київського ТЮГу йшла пʼєса «Хлопчиш-Кибальчиш». У Каневі від­крито Гайдара А. бібліотеку-музей, на могилі Г. споруджено памʼятник. 1976 у Києві на честь Г. встановлено бронзову скульптуру (автор Є. Марчук).

Завантажити статтю