Гайдар-Прудка Ольга Олександрівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайдар-Прудка Ольга Олександрівна

ГАЙДА́Р-ПРУДКА́ Ольга Олександрівна (26. 08. 1939, ст. Джула Самарканд. обл., нині Узбекистан) – скульпторка. Чл. НСХУ (1974). Закін. Київ. худож. ін-т (1967; викл. В. Бородай, М. Вронський). Від 1974 – худож. кер. скульптур. цеху, 1976–81 – гол. художник творчо-вироб. комбінату «Художник»; 1989–92 – художник Творчо-вироб. комбінату «Укр. мист-во»; 2000 – викл. Київ. ін-ту декор.-приклад. мист-ва; від 2001 – доц. каф. дизайну Ін-ту реклами та дизайну (Київ). Учасниця респ. худож. виставок від 1967. Осн. роботи – у галузі монум.-декор. пластики.

Тв.: водограй «Дівочі мрії» (м. Драбів Черкас. обл., 1979); мемор. комплекс «Батьківщина-мати» (1987); пам’ятник полеглим в Афганістані (1991; обидва – м. Євпаторія АР Крим); кераміка – «Фенікс», «Ангел» (обидва – 2002); скульптура «Благовіщення» (2003); портрети – Є. Мачерет (1976), письменників – В. Собка (1980), В. Коротича (1982), архімандрита Мелетія Смотрицького (1988), ректора Ін-ту реклами та дизайну М. Ліфінцева (2001).

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006