Гайденко Анатолій Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайденко Анатолій Павлович

ГАЙДЕ́НКО Анатолій Павлович (24. 12. 1937, с. Хорошеве, нині смт Харків. р-ну Харків. обл.) – композитор, педагог. Батько І. Гайденка. Проф. (1995). Засл. діяч мист-в України (1993). Чл. НСКУ (1977). Премія ім. Б. Лятошинського (1996). 1-е м. Міжнар. конкурсу композиторів (Торонто, 2001). Закін. Харків. консерваторію (1963, муз.-пед. ф-т; кл. В. Підгорного), Харків. ін-т мист-в (1973, муз.-теор. ф-т, кл. П. Калашника; 1974, композитор. ф-т, кл. В. Золотухіна). Викладав у Сум. муз. уч-щі (1963–73), Харків. ін-ті культури (1973–77). Від 1977 викладає у Харків. ун-ті мист-в. Працює у симф., камерно-інструм., хор., пісен. жанрах. Особливе місце у творчому доробку Г. займає музика для нар. інструментів (баяна, акордеона, бандури, цимбалів), для скрипки з фортепіано, віолончелі з фортепіано тощо. Твори Г. – у концерт. програмах інструменталістів Б. Которовича, Г. Агратини, С. Грінченка, О. Міщенка та І. Снедкова; співаків В. Бокоча, В. Шпортька, Р. Кириченко, Л. Михайленко. Г. – автор низки статей про відомих музикантів та колективи сучасності. Має фонд. записи на Укр. радіо. Чл. журі міжнар. конкурсів та фестивалів (Чехія, Болгарія, Румунія, Куба). Серед учнів – Ю. Алжнєв, Є. Іванов, С. Колодяжний, О. Жуков, В. Гейко.

Тв.: концерт для великого симф. оркестру «Курські карагоди» (1979), кантата для хору, солістів та симф. оркестру «Чотири дійства» (нова ред. – 1995); «Concerto lamentoso» для струн. оркестру (1994); для мішаного хору – «Щедрий вечір» (1968, сл. народні), «Мій рідний край» (1985, сл. М. Сингаївського), «Україно, молюся за тебе» (1997, сл. В. Забаштанського); для нар. хору – «Пливуть човни» (1985, сл. Л. Кочугура); «Чотири солоспіви» (1993, сл. Г. Сковороди); для оркестру укр. нар. інструментів – « Українські майоліки» (в 5-ти ч., 1981), «Українські сюжетні танці» (в 5-ти ч., 1988), симф.-сюїта «Рідні джерела» (в 7-ми ч., 1993).

Літ.: Шумакова Н. Нових мелодій звуки // Веч. Харків. 1983, 25 берез.; Яворський Е. Нова музика // Музика. 1993. № 4; Гуцал В. Він торує власний шлях // КіЖ. 1997, 15 січ.; Рудакова С. Служіння музиці // Музика. 1998. № 5; Ігнатченко Г. Імені Гната Хоткевича // Там само.

Л. І. Шубіна

Стаття оновлена: 2006