Гайманове курганне поле - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайманове курганне поле

ГАЙМА́НОВЕ КУРГА́ННЕ ПО́ЛЕ – могильник. Знаходиться побл. с. Балки Василів. р-ну Запоріз. обл. Складається із 46-ти курганів висотою від 0,5 до 2,0 м, розташ. навколо найбільшого – Гайманової могили (висота – 8 м, діаметр – 80 м). Розкопаний у 1968–70 О. Тереножкіним і В. Бідзілею. Могильник поділяється на зх. і сх. частини, між якими, ймовірно, проходив стародав. торговел. шлях від Дніпров. переправи (згодом відомої як Микитинська) до берегів Азов. моря. Початок могильнику поклали чотири кургани доби бронзи, біля яких скіфи протягом 4 ст. до н. е. звели решту насипів, переважно над могилами воїнів-вершників. У середні віки насипи могильника для поховань епізодично використовували гуни, печеніги, половці. Окрім великої колекції скіф. зброї та прикрас, тут знайдено дві скіф. антропоморфні скульптури з вапняку.

Гайманова могила – поховання представника скіф. знаті, що датується 30-ми рр. 4 ст. до н. е. Під його насипом, оточеним крепідою з брил вапняку, розкопано значне скупчення бронз. прикрас. Комплекс підзем. поховал. споруд складають центр. і три допоміжні могили-катакомби. У Пд. гробниці знайдено кістяний гребінь, руків’я якого прикрашено гравіруванням із зображенням напівантропоморфної істоти (ймовірно сирени) та сцени боротьби двох скіфів з химерою; у Пн. – госп. нішу, заповнену столовим і кухонним грец. та скіф. посудом, серед якого – п’ять амфор з вином із о-вів Пепарет і Фазос, коштов. бронз. сервіз, великий бронз. казан і таця. Найбільшою коштовністю Гайманової могили є речі, знайдені у невеликій скарбниці, влаштованій у глиняній підлозі поховал. камери, – два ритони, два кубки і чашка, а також срібна з позолотою чаша, яка є другим за значенням експонатом Музею істор. коштовностей України (Київ).

Літ.: Бідзіля В. І. Дослідження Гайманової могили // Археологія. 1971. № 1; Тереножкин А. И., Ильинская В. А., Мозолевский Б. Н. Скифский курганный могильник Гайманово поле (раскопки 1968 г.) // Скифы и сарматы. К., 1977; Ольховский В. С., Евдокимов Г. Л. Скифские изваяния VII–III вв. до н. э. Москва, 1994.

Ю. В. Болтрик

Стаття оновлена: 2006