Гайовий Григорій Титович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайовий Григорій Титович

ГАЙОВИ́Й Григорій Титович (04. 02. 1937, с. Степанівка Менського р-ну Черніг. обл.) – письменник, журналіст. Чл. НСПУ (1999). Від 1955 навч. у Київ. ун-ті, 1957 відрахований «за невиконання навч. програми» (насправді – за антипарт. крит. та глузл. публікації), 1958 поновлений, Закін. Ун-т 1961. Працював кор. луган. обл. г. «Молода гвардія». 1962 заарешт. за звинуваченням у антирад. діяльності й намірах створити «злочинну орг-цію з метою повалення існуючого ладу». Засудж. на 5 р., покарання відбував у концтаборах Мордовії (РФ). Писав вірші, зокрема сатиричні, згодом опублікував добірку «Мордовські мотиви» у зб. невільничої поезії «З облоги ночі» (К., 1993). Із табору вивіз «підбушлатну» повість «Зірвані квіти» // «Київ», 1997, ч. 3–4. Від 1967 працював на різних роботах. 1991 реабіліт. остаточно. Відтоді – на журналіст. роботі у г. «Зірка», «Народна армія», часописі «Старожитності», ж. «Краєзнавство», «ВУС» та ін., де також публікував власні публіцист. статті, історико-культурні розвідки, памфлети та ін. Г.-письменник віддає перевагу жанрам сатир. балади, байки. Голова творчого об’єдн. сатириків та гумористів Київ. орг-ції НСПУ (від 2002). Автор сатир. кн. «Болячка» (1991), «Українські псальми» (1999), «Тінь Дракона» (2000), «Пересмішник на Парнасі» (вип. 1, 2001; вип. 2, 2005; усі – Київ), «Сподвижники» (К.; Х., 2001; рос. мовою), «Презумпція невинности» (К., 2004), «Сурми бурлеску» (К., 2005), «Мисливець і Шпак» (К., 2006).

Літ.: Мусієнко О. Олтар скорботи // ЛУ. 2000, 30 листоп.; Неживий О. Здоров був, Гайдамако! // Зона. 2004. Ч. 18.

А. Ф. Сидорук

Стаття оновлена: 2006