Гайчур - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гайчур

ГА́ЙЧУР – річка у Куйбишевському, Пологівському й Гуляйпільському районах Запорізької області та Покровському районі Дніпропетровської області, ліва притока Вовчої (басейн Самари). Бере початок у с. Червоне Озеро Куйбишев. р-ну, на пн. відрогах Приазов. височини, на вис. 205 м над р. м. Назва у перекл. з тюркської означає «річка на степовому роздоллі». Довж. 130 км, пл. бас. 2140 км2. Осн. притока – Янчур (права). Довж. річк. мережі в бас. складає 464 км, густота – 0,22 км/км2. Долина річки асиметрична, терасована; ліві схили більш круті й короткі, розчленов. числен. ярами і балками, праві – більш пологі й довгі. Шир. долини у верхів’ї 1,5–3 км, у пониззі – до 5 км. Річище Г. у верх. частині випрямлене, в серед. і нижній – помірно звивисте. Водомір. пост Андріївка (2100 км2) діє на річці від 1930. Природні плеса, як правило, замулені, поросли очеретом. Живлення переважно снігове і дощове. Льодостав триває від серед. грудня до серед. березня. Вода Г. змінного типу мінералізації – від хлоридно-сульфатно-кальцієво-магнієвого до сульфатно-хлоридно-натрієво-кальцієвого. Мінералізація води змінюється протягом року від 1,5 до 4,4 г/дм3. На деяких ділянках річище розчищене. Бас. Г. зарегульов. числен. ставками і невеликими водосховищами. Воду використовують для потреб с. госп-ва. На Г. – м. Гуляйполе.

Л. І. Зеленська, В. В. Дем’янов

Стаття оновлена: 2006