Галабутська Катерина Антонівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галабутська Катерина Антонівна

ГАЛАБУ́ТСЬКА Катерина Антонівна (15(27). 09. 1898, Київ – 14. 03. 1977, Львів) – мінералог, фахівець у галузі технології силікатів і будівельних матеріалів. Д-р тех. н. (1967). Закін. Київ. політех. ін-т (1924). Працювала хіміком на цукр. з-ді під час навчання; 1925–27 – в Укрполітоб’єднанні; 1927–30 та 1932–34 – у Київ. політех. ін-ті; 1930–32 – зав. технол. відділу філії Укр. ін-ту приклад. мінералогії; 1934–41 – в Ін-ті мінералог. устрою АН УРСР (усі – Київ). Під час нім. окупації – н. с. Ін-ту геології АН УРСР. Від 1945 – у Львів. політех. ін-ті: доц., 1945–48 – зав. каф. буд. матеріалів, 1949–51 – в. о. зав. каф. кераміки і вогнетривів, від 1966 – проф. каф. технології силікатів. Обґрунтувала можливість виготовлення кераміч. облицювал. глазурованих плиток із легкоплавких глин на основі місц. покладів.

Пр.: Визначення величини зерна українських каолінів за методом Шрама // Наук.-тех. вісник. 1928. № 3; Материалы к изучению каолинов Украины. К., 1929 (співавт.); Глины Львовской области как сырье для терракоты // Вест. Акад. арх-ры. К., 1946; Сировина для будівельних матеріалів Львівської області. К., 1949; Система глина–вода. Л., 1962.

Літ.: Буцко.

М. І. Буцко, Д. М. Буцко

Стаття оновлена: 2006