Галамай Степан Петрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галамай Степан Петрович

ГАЛАМА́Й Степан Петрович (псевд.: С. Г. Ламай, С. Беркут; 13 (26). 11. 1913, с. Івачів, нині Зборів. р-ну Терноп. обл. – 07. 04. 2004, Львів) – громадський діяч. Чл. ОУН (1930). Закін. Львів. ун-т (1935). Від 1934 – провідник окруж. екзекутиви ОУН, за приналежність до ОУН 1937 засудж. польс. судом до 3 р. ув’язнення. Після звільнення навч. в УВУ у Празі (д-р права і сусп. н., 1941). Брав участь у діяльності ОУН у Львові. Від 1944 – у таборі для переміщ. осіб в Авґсбурзі. Належав до гол. управи Центр. представництва укр. еміграції в Німеччині, був кер. організац. відділу; від 1948 – асист. проф. Ю. Панейка в УВУ в Мюнхені. Редагував г. «Шлях перемоги». Один із представників Проводу Закордон. Частин ОУН у переговорах щодо створення Укр. нар. ради (1948). У 1950 емігрував до США, студіював економіку в Ун-ті Сетон-Голл та бібліотекознавство в Ун-ті Ратґерса (шт. Нью-Джерсі). Від 1966 – дир. б-ки Ун-ту Сетон-Голл. 1977–79 – гол. ред. ж. «Визвольний шлях» (Лондон). Очолював гол. управу Орг-ції оборони чотирьох свобід України (США). Від 1983 – у Канаді. 1992 повернувся в Україну. Автор брошур «Причини нашої програної» (1935), «Природні багатства України» та «Підземні багатства України» (1936), кн. «Боротьба за визволення України. 1929–1989» (Торонто, 1991; Л., 1993), спогадів «У боротьбі за Українську державу» (Л., 2003).

П. З. Гуцал

Стаття оновлена: 2006