Красне - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красне

КРА́СНЕ – селище міського типу Буського району Львівської області. Знаходиться на р. Гологірка (бас. Західного Бугу), за 44 км від обл. центру та за 6 км від райцентру. Пл. 6,2 км2 . Насел. 6475 осіб (2001), переважно українці. Залізнична станція. На тер. та побл. К. виявлено поселення культури лійчастого посуду (3 тис. до н. е.), Київ. Русі (10–13 ст.), лінійно-стрічк. і помор. культур (4 тис. до н. е.), дво- (2 тис. до н. е.; 9–10 ст.) і багатошарове (4 тис. до н. е.; 7 ст. до н. е.; 10 ст.), 2 кургани бронз. віку. Вперше згадується у писем. джерелах 1476. У серед. 16 ст. мешкало бл. 100 осіб. Тут був королів. фільварок з пивоварнею та винницею, в якому меш­­кав підстароста. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У жовтні 1648 через К. проходили козац. війсь­ка, які розгромили фільварок. До 1772 входило до Буського пов. Белз. воєводства, відтоді за 1-м поділом Польщі – до складу Австрії (від 1867 – Австро-Угорщи­на). Від 1788 – у власності княгині В. Яблонської, згодом господарі часто змінювалися. Від 1871 – важливий залізнич. вузол. 1876 з К. до Буська прокладено першу на Бузеччині кам’яну дорогу. 1858 відкрито школу з укр., на поч. 20 ст. – з польс. мовами навчання. Наприкінці 19 – на поч. 20 ст. створ. низку осередків укр. т-в, зокрема «Просвіти», «Соколу», «Сільського господаря». Під час 1-ї світ. війни К. – арена запеклих боїв. 1918 з роз­падом Австро-Угорщини уві­­йшло до складу ЗУНР. За дору­­ченням уряду ЗУНР син І. Фран­ка Петро організував у К. летун. сотню (від січня 1919 – полк). Від травня до кін. липня 1920 К. контролювали польс. війська, відтоді до 1-ї пол. вересня того ж року – більшовицькі. 1920–39 – у складі Польщі, від 1939 – УРСР. Від 30 червня 1941 до 18 червня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. К. згадується у Кресовій книзі справедливих. Жит. зазнали сталін. репресій. 1939–59 – райцентр. Від 1953 – смт. 1963–66 – у скла­­ді Кам’янка-Бузького, 1959–63 та від 1966 – Буського р-нів. 1969 засн. вокал.-інструмент. ансамбль «Красняничі». 1959 меш­кало бл. 4,1 тис., 1970 – 4,9 тис., 1979 – 5,7 тис., 1989 – 6,4 тис., 1999 – 6,6 тис. осіб. Нині працюють підпр-ва з вироб-ва меблів, хлібо-булоч. продукції, без­алкогол. напоїв. У К. – 2 заг.-осв. школи, 2 дитсадки; Нар. дім, б-ка, істор.-краєзнав. музей; лі­карня; готель; філія Буського від­діл. ощадбанку. Пам’ятка арх-ри – церква св. Іллі (дерев’яна, 1750). Встановлено пам’ятники Т. Шев­ченку, невідомому солда­ту, погруддя І. Франка, пам’ятні знаки борцям за волю України (2), на честь скасування панщи­ни. Серед видат. уродженців – фахівець у галузі електрозварю­вання В. Рябов, громад.-політ. діяч, видавець І. Тиктор, головнокомандувач УПА В. Кук, засл. художник України Н. Федоренко, композитор, скрипаль А. Ба­ландюк.

Літ.: Ласка В. Моє Красне. Буськ, 1996; Стецишин Я. Історія Красного. Л., 2000.

Б. Л. Глуховецький, І. А. Стельмах

Стаття оновлена: 2014