Галицька асамблея - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галицька асамблея

ГА́ЛИЦЬКА АСАМБЛЕ́Я – неофіційна назва регіональної асоціації трьох обласних Рад народних депутатів (Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської), більшість депутатських мандатів до яких у перших демократичних виборах 1990 року здобули представники національно-демократичних сил. Термін «Г. а.» побутував у сусп. свідомості ще до поч. роботи новообр. Рад, по-перше, як наслідування успіш. кампанії погодж. дій політиків-патріотів 3-х балт. країн у складі тодішнього СРСР (Естонії, Латвії та Литви) і, по-друге, як прогноз щодо методів опору в легітим. формах через структури рад. влади можливому тиску реакцій. структур КП та союз. центру. Навесні 1990 на поч. роботи новообр. обл. Рад нар. депутатів Галичини перші ознаки протидії місц. владі реалізувалися у серії наклепниц. публікацій та спіл. заяві ЦК КПУ, Президії ВР та РМ УРСР з приводу становища в зх.-укр. областях. Тоді ж термін «Г. а.» компарт. ідеологами підмінено на «Галицьку автономію», розпочалася кампанія дискредитації як патріот. сил, так і реал. досягнень у сусп. житті та госп-ві 3-х областей, що призвело до реал. екон. блокади Галичини (відсутність поставки комплектуючих, сировини, пального тощо). Однак упродовж 1990 формал.-юрид. оформлення співроб-ва та координація діяльності 3-х Рад не відбулася, за винятком період. консультацій кер-ва Рад, їх виконкомів і спіл. участі в заснуванні в липні 1990 та роботі Асоц. демократ. рад України, до якої увійшли ще представники Рад усіх рівнів інших областей України та Київ. міської ради нар. депутатів, де також більшість мандатів мали представники демократ. сил. Після набуття чинності Закону УРСР від 7 грудня 1990 «Про місцеві Ради народних депутатів і місцеве самоврядування» з’явилася реал. правова основа для поглиблення регіон. співроб-ва у всіх сферах сусп. життя. Голови 3-х галиц. обл. Рад (В. Олійник, В. Чорновіл і М. Яковина) домовилися про проведення у Львові Об’єднаної сесії Івано-Фр., Львів. та Терноп. обл. Рад нар. депутатів (1-ї Г. а.), яка відбулася 16 лютого 1991 в приміщенні Львів. театру опери та балету, де 1939 відбулися Збори нар. представників Зх. України. І місце проведення, і тривалі інсинуації щодо якогось прагнення галиц. політиків до територ. автономії, а також пожвавлення на той час у сусп-вах Сх. Європи гострої дискусії щодо перегляду геополіт. наслідків пакту Молотова–Ріббентропа підігрівали атмосферу – в політ. колах очікували скасування Асамблеєю рішення Зборів 1939 про возз’єднання Зх. України з Рад. Україною в складі СРСР. Однак перебіг об’єднаної сесії, конструктивність прийнятих ухвал знач. мірою сприяли поступовому подоланню у масовій свідомості стійких міжрегіон. взаєм. упереджень українців різних частин України, які з бездерж. своєї історії винесли різний політ. досвід і різні орієнтації. Найбільше значення у цьому зв’язку має прийнята об’єднаною сесією ухвала «Про єдність українських земель», яка ствердила, що основою для возз’єднання укр. земель у кордонах однієї держави є Акт злуки УНР та ЗУНР від 22 січня 1919. Друге досягнення Г. а. – прийняття ухвали «Про проведення 17 березня 1991 року обласних референдумів» (як альтернативи до горбачов. всесоюз. референдуму). Місц. галиц. референдум з його майже дев’яностовідсотковим «так» держ. незалежності України став ген. репетицією референдуму 1 грудня цього ж року. Ухвалою «Про регіональну Координаційну раду» та угодою «Про основні принципи співробітництва між обласними Радами народних депутатів Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей» було закладено основи якісно відмінної форми міжобл. співроб-ва. Друга Г. а. відбулася 5 вересня 1991 в Тернополі. Були прийняті ухвали «Про політичну ситуацію в Україні», «Про політичну та історичну оцінку національно-визвольних змагань ОУН–УПА», «Про газету “Західна Україна”», «Про зміну системи місцевих органів державної влади і самоврядування», «Про реалізацію в регіоні урядової Програми надзвичайних заходів по стабілізації економіки», звернення до всіх виборців, політ. партій і громад. орг-цій у зв’язку з виборами Президента. Після Терноп. сесії створено Галиц. екон. ком-т на чолі з В. Пинзеником та робочу групу Г. а. з питань розробки нових законопроектів про орг-цію держ. влади та місц. самоврядування, до складу якої увійшли львів. юристи М. Костицький, В. Кампо, М. Мелешко, І. Коліушко, О. Павленко, П. Стецюк та івано-фр. – М. Мацькевич та М. Яковина. Робоча група вже восени 1991 напрацювала три законопроекти – «Про місцеве самоврядування», «Про місцеву державну адміністрацію» та «Про правовий статус області», які були подані до ВР України.

Однак у зв’язку з подальшим запровадженням ін-ту президентства в Україні, посиленням тенденцій централізації в системі держ. виконав. влади, зміною кер. обл. Рад і певною критикою самої ідеї регіон. співпраці з боку окремих політ. діячів та орг-цій реалізація проектів у рамках Г. а. поступово згорталася. Планована третя об’єднана сесія в Івано-Франківську не відбулася.

М. М. Яковина

Стаття оновлена: 2006