ГА́ЛИЦЬКО-РУ́СЬКА МА́ТИЦЯ — культурно-освітнє товариство в Галичині. Засн. 1848 у Львові, затверджене 1-м Собором руських учених. Зразком для нього були «Матиці» ін. словʼян. народів, насамперед сербів і чехів. Його першим головою був М. Куземський, провід. діячами — Я. Головацький, Б. Дідицький, А. Петрушевич. Мета Товариства — ви­да­н­ня для народу популяр. книг із різних галузей знань. 20 р. було єдиною укр. ін­ституцією культ.-осв. характеру. На поч. діяльності Товариство сприяло ви­дан­ню шкіл. під­ручників і посібників, книг заг.-осв. змісту. Згодом провадило наук.-видавн. діяльність, роботу по налагоджен­ню контактів з іноз. товариствами в дусі ідеол. на­станов москвофільства. Осн. серійні ви­да­н­ня: «Галицкий исторический сборник» (1853; 1854; 1860), «На­учный сборник» (1865–68), «Литературный сборник» (від 1870 ви­йшли 12 т. у 16-ти кн.), «На­учно-литературный сборник» (1901–06; 1908), в яких публікувалися істор. праці Я. Головацького, М. Костомарова, А. Петрушевича, В. Площанського та ін., спочатку друкувалися «язичієм», згодом — рос. літ. мовою. Видавн. діяльність Товариства мала не­значний заг.-культ. і громад. ефект, тому за­знавала критики від національно зорієнтованої громадськості. Зане­дбану ним ділянку освіти народу від­родили товариство «Просвіта» (1868) і Товариство ім. М. Качковського (1874). У 30-х рр. 20 ст. Г.-р. м. припинила існува­н­ня.