Галичина-фільм - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галичина-фільм

«ГАЛИЧИНА́-ФІЛЬМ» – державна українська кіностудія. Засн. 1989 у Львові як опозиційна до тогочасного режиму за творчою програмою. Засновники і чл. правління – Я. Лупій (голова), С. Мерцало (дир.-розпорядник), Ф. Стригун, В. Босович (дир. і худож. кер. кіностудії від 1991), Б. Савченко, С. Чернілевський, В. Губа, В. Скуратівський, І. Гаврилюк. Осн. мета діяльності – засобами кіномистецтва сприяти нац., духовному відродженню України, створювати умови для реалізації твор. потенціалу молоді в худож. експерименті на основі нац. класичної спадщини і яскравих самобутніх сучас. творів. Колектив кіностудії виступив ініціатором і організатором перепоховання праху В. Стуса та створив докум. кінотрилогію про поета – «Просвітлої дороги свічка чорна» (1992, реж. С. Чернілевський). Нові для укр. кіно теми і персоналії відкрили худож. фільм про УПА «Нам дзвони не грали, коли ми вмирали» (1990, реж. М. Федюк); докум. стрічка про більшов. терор у Зх. Україні «Люди з номерами» (1991, реж. Я. Лупій); цикл докум. відеофільмів про УГКЦ – «Розстріляна і воскресла», «Воскресіння», «Благословляю і молюся» (1990–98, реж. П. Олар) та ін.; 4-серій. ігровий відеофільм «Ісус, син Бога живого» (1996, реж. Ф. Стригун); започатковані 1991–93 відеосеріали «Староруські фортеці Галичини», «Галицькі дерев’яні церкви», «Сини твої, Україно» та ін. В останні роки на кіностудії знімають фільми переважно реліг. тематики.

В. В. Босович

Стаття оновлена: 2006