Красний Колядин - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красний Колядин

КРА́СНИЙ КОЛЯДИ́Н – село Талалаївського району Чернігівської області. Красноко­лядин. сільс. раді підпорядк. с-ще Зелений Гай і села Глинське та Левівщина. Знаходиться на лівому березі р. Ромен (притока Сули, бас. Дніпра), за 222 км від обл. центру, за 20 км від райцентру та за 7 км від залізнич. ст. Рубанка. Пл. 10 км2 . Насел. 1039 осіб (2001), переваж­но українці. На тер. та побл. К. К. розташ. скіф. кургани (5–3 ст. до н. е.), знайдено скарб рим. монет (2 ст.), виявлено поселен­ня сіверян (8–9 ст.), городище пе­ріоду Київ. Русі (пам’ятка арх-ри нац. значення). 1838 рос. історик М. Арцибашев ототожнив давньорус. городище з літопис. м. Глебль (згадується під 1147 та 1159). Пізніше до його точки зору приєдналися історики й археологи М. Погодін, Філарет (Гумилевський), П. Голубовсь­кий, О. Лазаревський, А. Насонов, О. Зайцев, В. Коваленко. Глебль виник наприкінці 11 ст., у 12–13 ст. складався, напевне, з трьох частин: дитинця (Гуляй-Городок), окол. міста (Замок) і посаду (Фор­­теця). Городище багато разів роз­­копувалося. Культур. шар май­­же повністю перемішаний (потуж. 0,7–1,8 м), містить кераміку 1 тис. до н. е., 8–10, 11–13, а також 16–18 ст. Уперше згадує­ться у писем. джерелах 2-ї пол. 16 ст. під назвою Красне. Жит. брали участь у Визв. війні під про­­водом Б. Хмельницького у скла­­ді Краснян. (згодом – Красноко­лядин.) сотні (існувала 1649–1782) Прилуц. полку. К. К. мав земляний замок і права вільного військ. міста. За рік до ліквідації Гетьманщини у складі Красноколядин. сотні перебували 72 на­­сел. пункти. 1729 збудовано Ми­­кол., 1814 – Успен. церкви. 1866 у К. К. було 274 двори, мешкало 1989 осіб, працювали 3 винокур. з-ди, відбувалося 4 ярмарки на рік; 1897 – 511 дворів, 3369 жит., земська школа, б-ка, 5 ярмарків на рік. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювала­ся. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали ста­лін. реп­ресій. Від вересня 1941 до ве­­ресня 1943 – під нім.-фа­шист. окупацією. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 456 жит., з них 345 загинуло. До серед. 1990-х рр. працював цегел. з-д. Нині у К. К. – заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка; лікар. амбулаторія. Встанов­лено меморіал Слави на честь односельців, які загинули на фрон­­тах 2-ї світ. війни. Серед ви­­дат. уродженців – педагог, чл.-кор. НАПНУ М. Бурда та співак, засл. арт. УРСР І. Бабич. У К. К. жив і працював народник Я. Стефанович (тут і похований).

В. А. Опришко

Стаття оновлена: 2014