Галімський Владислав Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галімський Владислав Михайлович

ГАЛІ́МСЬКИЙ Владислав Михайлович (27. 06(09. 07). 1860, Київ – 09. 02. 1940, м. Бидґощ, Польща) – живописець і педагог. Три малі й дві великі срібні медалі, мала золота медаль (1888). Звання клас. художника 1-го ступ. Закін. С.-Петербур. АМ (1888; майстерня В. Верещагіна; від 1893 – її акад.). Від 1893 – у Києві. 1900 заснував школу живопису та рисунку (від 1917 – Польс. школа витонч. мист-в). 1924–32 – викл. Кременец. ліцею (нині Терноп. обл.). Учасник худож. виставок від 1887. Засн. Київ. т-ва худож. виставок (1893), т-ва художників (1916). Писав реаліст. пейзажі, побут. сцени. Окремі роботи зберігаються у Кременец. краєзнав. музеї, Полтав. ХМ.

Тв.: «Вид з околиць Києва» (1887), «У лісі» (1888), «Ранок у лісі» (1891), «Полудень у Малоросії» (1896), «Бабине літо» (1898).

Літ.: Юбилей В. М. Галимского // Рус. слово. 1913, 24 апр; Polscy uczniowie Akademii Sztuk Piæknych w Petersburgu w XIX i na poczàtku XX wieku: Katalog wystawy. Warszawa, 1989.

Т. А. Галькевич

Стаття оновлена: 2006