Галінкер Йосип Семенович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галінкер Йосип Семенович

ГАЛІ́НКЕР Йосип Семенович (30. 05. 1901, м. Пенза, Росія – липень 1985, Харків) – фізико-хімік. Д-р тех. н. (1948), проф. (1937). Держ. нагороди СРСР. Закін. Київ. політех. ін-т (1926). У 1926–31 працював н. с. центр. лаб. «Коксобензол» (Харків), тех. кер. ф-ки мінерал. фарб «Трудфарба» (Київ), ст. хіміком центр. лаб. з-ду «Червоний хімік» (м. Слов’янськ, нині Донец. обл.), асист. Дніпроп. металург. ін-ту; 1931–47 – у Харків. хім.-технол. ін-ті: від 1937 – проф., зав. каф. технології електрохім. процесів; 1947– 74 – у Харків. с.-г. ін-ті (нині аграр. ун-т): зав. каф. неорган. хімії, згодом – заг. хімії. Наук. дослідж. у галузі хім. технології (зокрема вироб-во пероксид. речовин). Результати робіт Г. лягли в основу вироб-ва лужних металів калію і натрію.

Пр.: Электропроводность водных концентрированных растворов при высоких температурах // Докл. АН СССР. 1955. Т. 105, № 1; Важнейшие вопросы термодинамики водных растворов электролитов в свете температурного фактора // Тр. Харьков. с.-х. ин-та. 1961. Т. 35; Физическая и коллоидная химия: Учеб. Москва, 1972.

Літ.: 150 лет Харьковскому ордена Трудового Красного Знамени сельскохозяйственному институту им. В. В. Докучаева (1816–1966). К., 1966.

С. Й. Вовк

Стаття оновлена: 2006