Галофіти

Визначення і загальна характеристика

ГАЛОФІ́ТИ (від грец. ἅλς (ἁλός) — сіль і ϕυτόν — рослина) — рослини, при­стосовані до зро­ста­н­ня на ґрунтах з високим вмістом легкорозчин­них солей. Роз­різняють 3 групи Г.: солянки (евгалофіти, або справжні Г.), криногалофіти, глікогалофіти. Найвище засоле­н­ня витримують солянки з мʼясистими сукулент. стеблами й редуков. листям, які на­громаджують вологу в тканинах, мають значну концентрацію клітин. соку і високий осмотич. тиск (100–150 атм.). До них належать солонець європейський, содник морський тощо. Криногалофіти здатні виділяти солі через спец. залози (види кермеку й тамариксу, прибережниця тощо), вони вкриваються біля­стою соляною плівкою, що видаляється вітром чи опадами. Глікогалофітам притаман­на мало­проникна для солей коренева система, під­вищена вʼязкість клітин. соку (полин сантонійський тощо). Пошире­н­ня Г. на території України повʼязане з сульфатно-хлорид. засоле­н­ням (узбереж­жя Чорного та Азов. морів) і сульфатно-содовим засоле­н­ням ґрунтів лів­обереж. терас Дні­пра, Сівер. Дінця та їхніх приток. Г. трапляються також на межиріч­чях Дністра і Пд. Бугу, на Донец. кряжі тощо.

В. С. Ткаченко

Завантажити статтю