Галущинський Теодозій-Тит Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Галущинський  Теодозій-Тит  Миколайович

ГАЛУЩИ́НСЬКИЙ Теодозій-Тит Миколайович (13. 04. 1880, м. Бучач, нині Терноп. обл. – 31. 08. 1952, м-ко Мондер, похов. у Едмонтоні, провінція Альберта, Канада) – церковний діяч, історик Церкви. Брат Івана, Миколи і Михайла Галущинських. Дійс. чл. НТШ. Навч. у Львів. та Віден. (1906, д-р богослов’я) ун-тах. Викладав у Станіслав. богослов. семінарії. 1908 вступив до чину отців Василіян. 1912–15 – духов. проповідник Колегії св. Йосафата, викл. Папського біблій. ін-ту в Римі. 1915 повернувся до Львова, викладав в Ун-ті, 1920–28 – духов. семінарії (її ректор до 1925), у 1928– 31 – богослов. академії. Від 1927 – ігумен монастиря св. Онуфрія у Львові. Засн. і голова Укр. богослов. наук. т-ва (1923–26), гол. ред. г. «Нова зоря» (1926– 27). У 1931–49 – духівник в Укр. семінарії св. Йосафата у Римі, чл. Кодифікац. комісії сх. права. Під кер-вом Г. виходив квартальник «Богословія». Учасник австр. археол. експедиції до Малої Азії. Від 1949 – архімандрит Василіян. чину та консультатор Священної конгрегації для Сх. церков у Римі. Автор праць: «Історія Біблійна Старого Завіту» (у 3-х т., Рим, 1914–34), «De urbis Babel exordiis ac de primo in terra Sinear regno» («Про початки міста Вавилон», 1917), «Значіння святого Письма в проповідництві» (1922), «De ucrainis Scripturae versionibus» («Про українські переклади Святого Письма», 1925), «Думка і наука Церкви в питаннях літургічної мови» (1929), «Апостольські покликання в Євангеліях» (1932), «Василіанські документи в Архіві Віденської Нунціатури від 1764 до 1783 рр.» // «Зап. Чину св. Василія Великого», Жовква, 1936–39, т. 6, № 3/4; «Acta Innocentii PP. III (1198–1216) A Registris Vaticanis» (1944); зб. проповідей «Недільний дзвін».

С. А. Кость

Стаття оновлена: 2006