Гамалія Микола Федорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гамалія Микола Федорович

ГАМАЛІ́Я Микола Федорович (05(17). 02. 1859, Одеса – 29. 03. 1949, Москва) – фахівець у галузі мікробіології та епідеміології. Дід М. Гамалії. Д-р медицини. Почес. акад. АН СРСР (1940), акад. АМН СРСР (1945). Сталін. премія (1943). Держ. нагороди СРСР. Закін. Новорос. ун-т в Одесі (1880) та Військ.-мед. академію у С.-Петербурзі (1883). У 1886 разом з І. Мечниковим організував в Одесі першу в Росії бактеріол. станцію. 1929–38 – дир. Центр. ін-ту епідеміології та мікробіології у Москві (нині Ін-т епідеміології та мікробіології ім. Г.); від 1938 – проф. каф. мікробіології 2-го Моск. мед. ін-ту. Г. – засн. вітчизн. мед. мікробіології. Вивчав засоби запобігання сказу, чумі, холері, сибірці, висип. тифу, туберкульозу; описав параліт. форму сказу, вдосконалив вакцину проти цієї хвороби; відкрив холероподіб. вібріон та речовини, що викликають руйнування бактерій – бактеріолізини; удосконалив пастерів. метод щеплень та впровадив у практику охорони здоров’я обов’язкове віспощеплення; довів вірусну природу чуми рогатої худоби та інфекц. анемії коней; заклав основи вчення про бактеріофаги. Підготував низку праць, присвяч. проблемам мінливості мікроорганізмів та питанням імунітету. Автор «Воспоминаний» (Ленинград, 1947). Ім’я Г. присвоєно Ін-ту епідеміології і мікробіології в Москві, на будинку якого встановлено мемор. дошку вченому.

Пр.: Собрание сочинений. Т. 1–6. Москва, 1951–64.

Літ.: Мар’єнко Ф. С. Гамалія. О., 1961; Вклад Н. Ф. Гамалея в микробиологию и эпидемиологию. Москва, 1962; Миленушкин Ю. И. Н. Ф. Гамалея. Москва, 1967.

І. Г. Скрипаль

Стаття оновлена: 2006