Гамаль Володимир Ілліч - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гамаль Володимир Ілліч

ГАМА́ЛЬ Володимир Ілліч (07. 10. 1948, с. Рогізна, нині у складі Чернівців) – скульптор. Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (2000). Чл. НСХУ (1986). Закін. Вижниц. уч-ще ужитк. мист-ва (Чернів. обл., 1970; викл. В. Жаворонков, Е. Жуковський, П. Лемський, А. Скиба), Естон. худож. ін-т (Таллінн, 1982; викл. О. Мянні, Е. Роос, Я. Соанс, А. Юрйо). Відтоді – у Чернів. худож. фонді; одночасно 1983–84 – викл. скульптури в Обл. дит. худож. школі. Учасник обл., респ. та всесоюз. мист. виставок від 1980. Персон. – у Чернівцях (1983, 2000), Києві та Львові (2000). Працює у галузях монум. та станк. скульптури; створює портрети, простор. композиції, використовуючи різні матеріали: камінь, дерево, бронзу, кераміку. Особливість твор. манери – розкутість думки і форми, які відображають цілісне сприйняття цикліч. колообігу життя людини з вираз. баченням Всесвіту через призму нац. традицій, символів та метаморф. сприйняття простору. Роботи зберігаються у Чернів. ХМ.

Тв.: пам’ятники – П. Конашевичу-Сагайдачному (м. Хотин Чернів. обл., 1991), Ю. Федьковичу (1995, Чернівці; м. Путила Чернів. обл.), погруддя поета О. Вільшини (обидва – 2004); композиція «Край» (1988); «Художник» (1986), «Материнство» (1987), «Подорож» (1989), «Закохані», «Космічний мотив» (обидва – 1990), «Колискова в місячну ніч» (1992), «Очікування» (1994), «Молитва» (1995), «Мрії» (2001); мемор. дошка О. Пулинцю (2003); пам’ят. знак, присвяч. літописцям Руси-України (Чернівці, 2004).

Літ.: Білецька О. Пластика думки // Молодий буковинець. 1984, 8 квіт.; Гамаль Володимир. Скульптура: Буклет. Л., 1999.

С. В. Майданська

Стаття оновлена: 2006