Гамкало Іван-Ярослав Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гамкало Іван-Ярослав Дмитрович

ГА́МКАЛО Іван-Ярослав Дмитрович (01. 05. 1939, с. Городище Королівське, нині Жидачів. р-ну Львів. обл.) – диригент, педагог, музикознавець, музично-громадський діяч. Проф. (1991). Чл.-кор. АМУ (2001). Нар. арт. УРСР (1982). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (1999). Закін. Львів. консерваторію (1963; кл. диригування М. Колесси). Працював у Львів. театрі опери та балету (1958–63 – суфлер, диригент), Дрогоб. муз.-драм. театрі (1963– 65 – зав. муз. частини і диригент), Київ. театрі опери та балету (1965–67 – диригент-стажист, від 1970 – диригент), Донец. філармонії (1968–70 – гол. диригент симф. оркестру). Водночас був викл. Дрогоб. пед. ін-ту і муз. уч-ща (1963–65), Київ. консерваторії (нині Нац. муз. академія України, 1977–81 і від 2000) та Київ. ун-ту культури і мист-в (1981–2000), ген. дир. – худож. кер. Нац. симф. оркестру України (1997–99). Для виконав. манери Г. характерна увага до найтонших деталей усіх аспектів виконуваних творів, обумовлена впливом представника чес. школи М. Колесси, і, водночас, емоційність, масштабність, характерна для рос. виконав. школи К. Симеонова. Подібно до своїх попередників – В. Тольби, К. Симеонова, С. Турчака, Г. багато уваги приділяє роботі зі співаками, формуванню муз.-вокал. образу. Під його кер-вом на сцені Київ. театру опери та балету дебютували М. Стеф’юк, А. Кочерга, Л. Забіляста, В. Гришко, В. Лук’янець та ін. Оперний репертуар Г. налічує бл. 50 вистав. Здійснив постановки вистав: «Травіата» Дж. Верді (1966), «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1971, 1989, 1994), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1978, 1988), «Царева наречена» М. Римського-Корсакова (1982, 1988, 1998), «Наймичка» М. Вериківського (1984), «Князь Ігор» О. Бородіна (1989), «Мойсей» М. Скорика (2006; усі – Нац. опера України); «Чародійка» П. Чайковського (Самар. театр опери та балету, РФ) та ін. Під кер-вом Г. здійснено перші виконання вистав: «Казка про загублений час» Ю. Рожавської (1971), «Ніжність» В. Губаренка (1972, 2001), «На русалчин Великдень» М. Леонтовича (1977), «Анна Ярославна – королева Франції» А. Рудницького (1995, 1-е виконання в Україні; усі – Нац. опера України). На сцені Нац. філармонії України здійснено театраліз. версії: «Наталка Полтавка» М. Лисенка (1992), «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського (1993), «Травіата» Дж. Верді (1994), «Євгеній Онєгін» П. Чайковського (1995), «Сокіл» Д. Бортнянського (1996 – вперше укр. мовою), «Незвичайна чайна, або Жовтий лелека» О. Костіна (1997, 1-е виконання), «Моцарт і Сальєрі» М. Римського-Корсакова, «Гайдамаки» К. Стеценка і Р. Ґлієра (за поемою Т. Шевченка, обидві – 1999), «Поет» Л. Колодуба (2004). Гастролі у Росії, Німеччині, Швейцарії, Іспанії, Франції, Нідерландах та ін. країнах. Під кер-вом Г. записано низку творів у фонди Укр. радіо; музику до т/ф «Спокута» (1986, за оперою «Наймичка» М. Вериківського) та «Запорожець за Дунаєм» (1987, за однойм. оперою С. Гулака-Артемовського). Від 1992 – чл.-засн. і чл. правління Європ. академії муз. театру (Відень), від 1993 – чл. правління, від 1997 – президент т-ва «Україна–Вірменія». Г. – наук. консультант і автор в УРЕ, УРЕС, енциклоп. довіднику «Митці України» (К., 1992; 2-е вид. – «Мистецтво України», К., 1997), чл. редколегій ЕСУ, енциклопедії «Мистецтво України» (т. 1, К., 1995). Йому належить низка дослідж. з питань історії муз. виконавства, зокрема «Симфонічне виконавство в Україні» // «Мист. обрії», К., 1999; «До проблем музичного джерелознавства: Стан укр. біобібліографії» // Там само, 2002.

Літ.: Луців В. Маестро Іван Гамкало // Укр. думка. Лондон, 1995, 11 трав.; Муратова В. Маестро української опери // ГУ. 1997, 4 лют.; Цегельська Л. Заслужений мистець // Свобода. Нью-Йорк, 1997, 20 берез.; Єфімов О. Диригує піднесено й натхненно // Театр.-концерт. Київ. 2004. № 3; Білан А. Одержимість // УК. 2004. № 5.

О. М. Немкович

Стаття оновлена: 2006