Гандельсман Марцелі - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гандельсман Марцелі

ГА́НДЕЛЬСМАН Марцелі (Handelsman Marceli; 08. 07. 1882, Варшава – 20. 03. 1945, побл. м. Нордгаузен, Німеччина) – польський історик. Закін. Варшав. ун-т (1904). Студіював історію в Берліні, Парижі, Відні, Лондоні (1905–08), доктор. дис. захистив у Цюриху (1908). Від 1915 – у Варшав. ун-ті: від 1919 – проф. всесвіт. історії; водночас у 1927–34 – декан гуманітар. ф-ту, 1931 – співорганізатор і дир. Істор. ін-ту. Співзасн. і віце-дир. Ін-ту досліджень нац. справ (1919), кер. Комісії досліджень польс.-укр. питань Укр. наук. ін-ту у Варшаві (1930–39). Під час 2-ї світ. війни співпрацював із Бюро інформації та пропаганди Армії Крайової. У липні 1944 заарешт. ґестапо, помер у концтаборі. Досліджував державно-правові системи Польщі та країн Європи доби середньовіччя і Нового часу. Цікавився питаннями історії укр. народу, зокрема писав про поширення ідей слов’ян. єднання у середовищі Кирило-Мефодіїв. братства, в документах якого вбачав деякий вплив публіцистики А. Міцкевича. У кн. «Ukraińska polityka ks. Adama Czartoryskiego przed wojną Krymską» (Warszawa, 1937) об’єктивно показав процес формування укр. нац. руху на традиціях козацтва 17 ст., зауваживши особливості польс.-укр. стосунків у Галичині.

Пр.: Historia polskiego prawa karnego. T. 1–2. 1908–09; Historyka: Zasady metodologii i teoria poznania historycznego. 1921; Rozwój nazodowości współczesnej. 1924; Francja – Polska (1795–1845). 1925; Adam Czartoryski. T. 1–3. 1948–50 (усі – Варшава).

Літ.: S. Kieniewicz. Marceli Handelsman // Historycy warszawscy ostatnich dwóch stuleci. Warszawa, 1986.

Л. О. Зашкільняк

Стаття оновлена: 2006