Гандзюк Яків Григорович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гандзюк Яків Григорович

ГАНДЗЮ́К Яків Григорович (21. 03. 1873, с. Лозове, нині Деражнян. р-ну Хмельн. обл. – 28. 01(10. 02). 1918, Київ) – військовий діяч. Закін. Київ. піхотне юнкер. уч-ще (1894), Микол. академію Генштабу в С.-Петербурзі. Під час 1-ї світ. війни отримав звання генерал-майора (1916). Від 1916 командував 104-ю дивізією 34-го армій. корпусу П. Скоропадського, яку українізував 1917. У березні 1917 признач. нач. 1-ї стрілец. дивізії 1-го Укр. корпусу П. Скоропадського. У грудні 1917 брав участь в боях з частинами збільшовиченого 2-го гвардій. корпусу, які наступали на Київ. 11 січня 1918, після відставки П. Скоропадського, очолив 1-й Укр. корпус. На поч. лютого потрапив у полон до більшовиків. За відмову перейти до них на службу був розстріляний. Похов. у Видубиц. монастирі Києва.

Літ.: Список подполковникам по старшинству. С.-Петербург, 1913; Тинченко Я. Українське офіцерство: шляхи скорботи та забуття. 1917–1921 роки. К., 1995; Генералітет укр. визв. змагань.

К. Є. Науменко

Стаття оновлена: 2006