Гандзюра Петро Полікарпович

ГАНДЗЮ́РА Петро Полікарпович (27. 12. 1924, с. Михайлівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл. — 10. 02. 2011, Київ) — письменник. Батько В. Гандзюри. Член НСПУ (1963). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Київський університет (1955). У 1952–54 працював літконсультантом і відп. секр. ж. «Дніпро». 1954–61 — завідувач відділу науки та культури, відп. секр. і чл. редколегії ж. «Зміна», 1966–69 — ред. г. «Друг читача», 1970–80 — у видавництві «Радянський письменник». Друкувався від 1948. Як прозаїк заявив про себе, видавши роман «Назустріч бурі» (кн. 1, 1958; 1973). У наступні роки вийшли друком: романи «Розгнівана земля» (кн. 2, 1960), «Похмура осінь» (кн. 3, 1962), «Багряні ночі» (кн. 4, 1964), «Партизанський кур’єр» (1972), «Поле не спить» (1978), «Маленька Марі» (1986); нарис «Законодавці поля» (1963; усі — Київ). Провідна тема творів Г. — відвага й незламність захисників рідної землі у роки 2-ї світової війни.

Завантажити статтю