Гандзюра Петро Полікарпович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гандзюра Петро Полікарпович

ГАНДЗЮ́РА Петро Полікарпович (27. 12. 1924, с. Михайлівка, нині Кам’ян. р-ну Черкас. обл.) – письменник. Чл. НСПУ (1963). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. Київ. ун-т (1955). У 1952–54 працював літконсультантом і відп. секр. ж. «Дніпро». 1954–61 – зав. відділу науки та культури, відп. секр. і чл. редколегії ж. «Зміна», 1966–69 – ред. г. «Друг читача», 1970–80 – у вид-ві «Радянський письменник». Друкується від 1948. Як прозаїк заявив про себе, видавши роман «Назустріч бурі» (кн. 1, 1958; 1973). У наступні роки вийшли друком: романи «Розгнівана земля» (кн. 2, 1960), «Похмура осінь» (кн. 3, 1962), «Багряні ночі» (кн. 4, 1964), «Партизанський кур’єр» (1972), «Поле не спить» (1978), «Маленька Марі» (1986); нарис «Законодавці поля» (1963; усі – Київ). Провідна тема творів Г. – відвага й незламність захисників рідної землі у роки 2-ї світ. війни.

Тв.: рос. перекл. – Разгневанная земля. Кн. 1–3. Москва, 1971.

Літ.: Буркатов Б. Гнів і сила // Україна. 1961. № 9; Рубашов М. Вірність невичерпній темі // Друг читача. 1972, 31 серп.; Трохименко В. Марі та її товариші // Там само. 1986, 20 листоп.

А. Г. Погрібний

Стаття оновлена: 2006