Гандольфі Етторе - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гандольфі Етторе

ГАНДО́ЛЬФІ Етторе (Гектор Петрович; 16. 02. 1862, м. П’єлла, побл. Турина, Італія – 19. 08. 1931, Москва) – співак (бас-кантанте), педагог. Засл. арт. Респ. (1927). Грі на віолончелі та співу навч. у Неаполітан. консерваторії (кл. Ф. Скафатті та Дж. Мічеллі). 1904–07 викладав у Берлін. Вищій школі співу, 1907–13 – у Київ. муз. уч-щі, 1913–23 – у Київ., 1923–30 – у Моск. (від 1928 – проф.) консерваторіях. Від 1882 виступав на опер. сценах Європи, Америки, Австралії. Серед учнів – О. Гродзинський, В. Гужова, О. Колодуб, М. Середа та ін.

Партії: Дон Жуан (однойм. опера В.-А. Моцарта), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Марсель («Гуґеноти» Дж. Мейєрбера), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Філіпп ІІ («Дон Карлос» Дж. Верді).

Літ.: Михайлова Т. Виховання співаків у Київській консерваторії. К., 1970; Тиц Г. Мой учитель Э. Гандольфи // Вопр. вокал. педагогики. Москва, 1984. Вып. 7.

В. Г. Антонюк

Стаття оновлена: 2006