Ганейзер Євген Адольфович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганейзер Євген Адольфович

ГАНЕ́ЙЗЕР Євген Адольфович (псевд.: Хома Брут, Е. Ган; 24. 12. 1861(05. 01. 1862), м. Бендери Бессараб. губ., нині Молдова – 01. 10. 1938, Москва) – письменник, журналіст. Закін. с.-г. ф-т Львів. ун-ту. Слухав лекції у ВШ соц. наук у Сорбонні (1901–02). Від 1882 друкувався у г. «Южный край» (Харків), «Зоря» (Київ), ж. «Вестник Европы», «Русское богатство» та ін. У роки 1-ї світ. війни був військкором, автор антивоєн. нарисів «Проездом» («Вестник Европы», 1914, № 14) та «Право слез» (там само, 1915, № 7). Проз. і драм. твори Г. з життя селян та інтелігенції, напис. рос. та укр. мовами, публікувалися у період. виданнях, виходили окремими книжками (драм. жарт «Заклята криниця», 1884; оповідання «Праздник татей», 1909; худож.-публіцист. нарис «Броненосец “Потемкин”», Москва, 1936 та ін.). Перекладав з польс. мови, зокрема Б. Пруса. Був у дружніх стосунках з В. Короленком, Г. Успенським, зустрічався з М. Горьким, листувався з М. Коцюбинським.

Літ.: Баса О. Ганейзер Є. А. // Укр. журналістика в іменах. Л., 1996. Вип. 3.

Н. В. Попович

Стаття оновлена: 2006