Ганзен Олексій Васильович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганзен Олексій Васильович

ГА́НЗЕН Олексій Васильович (справж. – Вільгельмович; 19(31). 01. 1876, Одеса – 19. 10. 1937, м. Дубровнік, нині Сербія і Чорногорія) – живописець і графік. Чл. Т-ва пд.-рос. художників (1919). Навч. у свого діда І. Айвазовського, Одес. рисув. школі, закін. Новорос. ун-т в Одесі (1890-і рр.), Берлін. та Дрезден. АМ (1902), навч. у С.-Петербур. (1903) та Мюнхен. (майстерня К. Зальцмана) АМ, у Дрездені – в Е. Брехта, у Парижі – у Ж. Лефевра і Р. Флері. Працював у Франції, Італії, Нідерландах, Швеції. Від 1914 – у Софії; кер. пейзаж. майстерні в АМ. Учасник худож. виставок від 1901. Персон. – у Харбіні (Китай, 1913), Заґребі (1920–23, 1926, 1929, 1935–36, 1938), Белґраді (1924, 1933, 1936), Бухаресті (1926), Римі (1928), Парижі (1929). Емігрував 1920. Автор акварел. пейзажів; графічні роботи виконані у традиціях європ. акварелі з увагою до природ. мотивів. Серед полотен – «Море» (1898), «Ранок в океані після бурі» (1903), «Загибель броненосця “Петропавлівськ”», «Нічна атака», «Броненосний крейсер “Адмірал Макаров”» (усі – 1905), «Перед шквалом» (1909), «Схід місяця» (1915), «Околиці Одеси» (1916), «Місячна ніч» (1919). Картини Г. зберігаються у Феодосій. картин. галереї (АР Крим), Одес. ХМ.

Літ.: W. Siess. Farbenkünstler Hansen // Der Morgen. Zagreb, 1923. № 138; Каталог выставки картин трех художников – внуков И. К. Айвазовского – М. П. Латри, А. В. Ганзена, К. К. Арцеулова. Феодосия, 1970.

Т. В. Гайдук

Стаття оновлена: 2006