Ганкевич Лев Юліанович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганкевич Лев Юліанович

ГАНКЕ́ВИЧ Лев Юліанович (01. 06. 1881, м-ко Підволочиськ, нині смт Терноп. обл. – 01. 06. 1961, Нью-Йорк) – громадський і політичний діяч. Дійс. чл. НТШ. Студіював право у Львів. та від 1901 – у Карловому (Прага; ступ. д-ра) ун-тах. Актив. у соціаліст. русі Галичини, очолював у Львові студент. т-во «Молода Україна» (1901–03), співпрацював з Укр. рев. партією, а також із УСДРП. Провід. діяч Укр. с.-д. партії (її чл. від 1899), у 1911 очолив у ній фракцію, яка діяла на самостійниц. платформі, 1921–23 і 1930– 34 – виконав. голова партії, засн. і ред. її г. «Вперед» (1918–20). У 1914 у Львові відкрив приватну адвокат. контору, на основі якої згодом постала Спілка укр. адвокатів. Під час 1-ї світ. війни – представник СВУ в Болгарії. Від листопада 1918 – заст. голови Укр. Нац. Ради ЗУНР та уповноважений секретаріату, посол ЗУНР у Софії та Відні. У 30-х рр. представляв інтереси членів ОУН і УВО в польс. судах. 1944 виїхав до Мюнхена, згодом – до Нью-Йорка. Автор низки публікацій з історії укр. соціалізму.

Р. В. Ганкевич

Стаття оновлена: 2006