Ганкевич Микола - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганкевич Микола

ГАНКЕ́ВИЧ Микола (16. 05. 1867, м-ко Снятин, нині місто Івано-Фр. обл. – 31. 06. 1931, с. Шкло, нині смт Яворів. р-ну Львів. обл.) – громадсько-політичний діяч, журналіст. Закін. Львів. ун-т. У студент. роки брав активну участь у соціаліст. і робітн. житті, був чл. орг-ції «Академічне братство». Підтримував радикал. рух у Галичині, який почав розвиватися під впливом М. Драгоманова, був представником соціал-демократ. напряму у радикал. русі. 1893 – делегат з’їзду «слов’ян. поступової молоді» у Відні, 1894 – учасник з’їзду соціаліст. молоді у Брюсселі. Після закінчення ун-ту працював пом. прокурора. Один із засн. Партії укр. соціал-демократів (1899). Обраний делегатом на Берн. з’їзд, де виступив із промовою про нац. питання, зокрема захищав право робітників домагатися нац. автономії кожної нації, запропонував власне бачення нац. програми. Редагував г. «Воля». Виступав на зібраннях із промовами, з публіч. лекціями на вічах перед укр. і польс. аудиторіями. З іменем Г. пов’язується історія боротьби галиц. пролетаріату.

Літ.: Павлюк І. Ганкевич Микола // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.

І. З. Павлюк

Стаття оновлена: 2006