Ганоцький Василь Леонтійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганоцький Василь Леонтійович

ГАНО́ЦЬКИЙ Василь Леонтійович (05. 10. 1951, с. Суворове Красноперекоп. р-ну, нині АР Крим) – живописець. Засл. діяч мист-в України (1998). Чл. НСХУ (1983). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1979; викл. О. В’яткін, А. Константинопольський, Б. Косарев), де й працює (нині академія дизайну та мист-в): від 1994 – доц., від 2000 – зав. каф., від 2001 – проф. каф. живопису. Учасник всеукр. і зарубіж. мист. виставок від 1980. Персон. – у Харкові (2001, 2003, 2005), м. Чугуїв (Харків. обл., 2002). Автор натюрмортів, пейзажів, темат. полотен, портретів. Роботи Г. вирізняються своєрідністю та завершеністю ідейно-смисл. і композиц. вирішення, індивідуальністю, багатством живопис. форми, ритмікою ліній та лаконічно-стриманим колоритом. З емоц. виразністю, правдиво відтворює образ рідної землі, духов. світ людей.

Тв.: портрети – «Студентка», «Засмучена жінка» (обидва – 1988), Ю. Вінтаєва (1989), «Жінка у червоному» (1997), проф. М. Бокаріуса (1998), художників Ю. Любавіна (2000) та А. Константинопольського (2003), артистів А. Калабухіна та І. Яценко (обидва – 2001), О. Шепетіної, дочки (обидва – 2002); «Весняний настрій» (1996), «Натюрморт з яблуками» (1997), «Гурзуфський мотив» (1999); серії – «Північні мотиви» (поч. 1980-х рр.), «Кримський пейзаж» (2000–01).

Літ.: Художники Харківщини: Каталог. Х., 2003; Мій рідний Харків: Альбом. Х., 2004.

О. Й. Денисенко

Стаття оновлена: 2006