Ганський Петро Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганський Петро Павлович

ГА́НСЬКИЙ Петро Павлович (17. 02(01. 03). 1867, с. Миколаївка Ананьїв. пов. Херсон. губ., нині Ананьїв. р-ну Одес. обл. – 1942, монастир Ле Дорат побл. Парижа) – живописець. Брат О. Ганського. Вільний слухач АМ (1885–89), здобував художню освіту в Парижі. Від 1890 брав участь у мист. виставках, зокрема в Парижі у салонах Т-ва франц. художників (1900–04) і незалежних (1910–14). Чл. Т-ва пд.-рос. художників (1894). Виїхав до Парижа 1919. Автор пейзажів, портретів, побут. картин, жанр. сцен, де традиц. академ. манеру поєднано з прийомами імпресіонізму. Серед робіт – «Одеський порт» (1899), «Бретань» (1900), «Біля ставка» (1902), «Жіночий портрет» (1907), «Купальниці» (1909), «Море». Роботи зберігаються в Одес. та Микол. ХМ, НХМ.

Літ.: Скроцкий Н. Выставка Товарищества южнорусских художников // Одес. листок. 1915, 15 окт.; Еремина Л. Судьба Петра Ганского // Одесса. 1997. № 1; Одеський художній музей. 100 років: Каталог виставки. О., 1999.

Л. А. Єрьоміна

Стаття оновлена: 2006