Ганул Валентин Леонідович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганул Валентин Леонідович

ГА́НУЛ Валентин Леонідович (01. 01. 1931, Полтава) – хірург-онколог. Син Л. Ганула. Д-р мед. н. (1984), проф. (1988), чл.-кор. НАНУ (1991), АМНУ (1993). Премія ім. Р. Кавецького НАНУ (2003). Закін. Харків. мед. ін-т (1954). Працював лікарем. Від 1959 – у Київ. ін-ті удосконалення лікарів: від 1965 – доц.; від 1971 – в Ін-ті онкології АМНУ (Київ): до 1975 та від 2000 – зав. відділу торакал. онкології, 1975–86 – заст. дир. з наук. і лікув. роботи, 1986– 91 – дир., 1991–2000 – кер. клін. відділ. Голова Укр. наук.-мед. т-ва онкологів (від 1986). Фахівець у галузі клін. онкології. Осн. напрям наук. дослідж. – комбіноване та комплексне лікування злоякіс. новоутворень органів грудної порожнини. Автор методик формування стравохідно-шлунк. анастомозу, передоперац. радіотерапії.

Пр.: Electromagnetic mechanoеmission of whole blood from cancer patients // Доп. НАНУ. 1995. № 11; Консервативное лечение рака пищевода // Журн. АМНУ. 1997. № 1 (співавт.); Роль внутриполостной лучевой терапии в комбинированном лечении рака пищевода // Там само. 1997. № 2 (співавт.); Рак пищевода: Руководство для онкологов и хирургов. К., 2003 (співавт.); Рак легкого // Лікування та діагностика. 2004. № 1.

Літ.: 70-річчя члена-кореспондента НАН України В. Л. Ганула // Вісн. НАНУ. 2001. № 1.

Л. Ф. Арендаревський

Стаття оновлена: 2006