Ганущак Василь Дмитрович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганущак Василь Дмитрович

ГАНУЩА́К Василь Дмитрович (25. 01. 1949, с. Микитинці Косів. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) – поет, журналіст, літературознавець. Чл. НСПУ (1995). Навч. у Львів. ун-ті (1970–72; виключ. під час політ. репресій), закін. Літ. ін-т у Москві (1984). У 1974–85 – на Калус. ВО «Хлорвініл»; 1985–90 – кор. обл. г. «Комсомольський прапор», 1990–96 – заст. гол. ред. г. «Новий час» (Івано-Франківськ), 1996–2000 – гол. ред. г. «Оріана» (м. Калуш Івано-Фр. обл.). Відтоді – на творчій роботі. Опублікував розвідки про стан укр. літ-ри, творчість укр. письменників Румунії («Поміж Карпатами й Дунаєм» // «Літ. Прикарпаття», 1989, № 4), Чехословаччини («Нормалізація після “нормалізації”?» // Там само, 1990, № 5), Польщі («Дерево на межі» // Там само, 1991, № 6), а також США (про Б. Рубчака, Д. Рихтицьку), Канади, Бразилії та Арґентини. Перекладає з білорус. (поема «Олекса Довбуш» Н. Мацяш), польс. та словац. мов. Автор віршов. скоромовок для дітей, опубл. в альманасі «Вітрила–85» (К., 1985); поет. зб. «Відрух» (Ів.-Ф., 1993). Добірки поезій Г. друкуються у колект. збірниках, періодиці Івано-Франківщини. Упорядник і ред. кн. вибр. творів «Зродились ми великої години» О. Бабія (Дрогобич, 1997).

Літ.: Юсип Д. «І пошук істини до скону…» // Галичина. 1993, 13 берез.; Грабовський В. «Щороку кращі зерна в землю висівати…» (Декілька слів про В. Ганущака) // Бойки. 1996. Ч. 1–12; 1997. Ч. 1–12; 1998. Ч. 1–6; Карп’як Д. Наш корабель, Василю, не розбито // Світ молоді. Ів.-Ф., 1999, 29 січ.

В. С. Грабовський

Стаття оновлена: 2006