Ганцов Всеволод Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Ганцов Всеволод Михайлович

ГАНЦО́В Всеволод Михайлович (25. 11(07. 12). 1892, Чернігів – 05. 10. 1979, там само) – мовознавець. Закін. Колегію П. Ґалаґана, Петрогр. ун-т (нині С.-Петербург, 1916; учень О. Шахматова, Л. Щерби, Я. Бодуена де Куртене), 1916–17 викладав у ньому на каф. рос. мови і словесності. Від жовтня 1918 – проф. Київ. ун-ту, 1919–29 – н. с. ВУАН: від 1920 – кер. Комісії для складання словника української живої мови, від 1924 – співред. «Російсько-українського словника» (вийшли т. 1–3, К., 1924– 33); одночасно був чл. Харків. правопис. комісії та автором розділу «Фонетика» у проекті укр. правопису (1926). Досліджував проблеми історії укр. мови, правопису та лексикографії. Розробив наук. засади діалект. членування укр. мови, вивчав поліські дифтонги. Дослідник автографів Т. Шевченка. Заарешт. 1929, засудж. 1930 у справі «СВУ» на 8 р., 1938 – ще на 8 р., 1950 висланий у Краснояр. край (РФ). 1956 звільнений, мешкав у Чернігові. Реабіліт. 1989 (посмертно).

Пр.: Характеристика поліських дифтонгів і шляхи їх фонетичного розвитку // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1923. Кн. 2–3; Діалектологічна класифікація українських говорів // Там само. Кн. 4; Діалектичні межі на Чернігівщині // Зап. Укр. наук. т-ва. Т. 23. Чернігів і північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, мат. К., 1928.

Літ.: Життєпис В. М. Ганцова // Зап. Істор.-філол. відділу ВУАН. 1920–23. Кн. 2–3; Шерех Ю. Всеволод Ганцов – Олена Курило. Вінніпеґ, 1954; Железняк М. Мовознавча спадщина Всеволода Михайловича Ганцова // Мовознавство. 1990. № 3.

М. Г. Железняк

Стаття оновлена: 2006