Гапак Степан - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гапак Степан

ГА́ПАК Степан (16. 10. 1921, с. Пінковці, округ Собранці, нині Словаччина – 23. 03. 1997, м. Пряшів, Словаччина) – український скульптор, графік і мистецтвознавець. Закін. Ужгород. учител. семінарію (1944), Праз. АМ (1953). Інтернов. до угор. концтабору (серпень 1944 – квітень 1945). Учителював. 1953–86 – в Ун-ті ім. П. Шафарика (Пряшів): викл. образотвор. мист-ва, 1961– 69 – зав. каф., від 1971 – проф., 1971–76 – продекан пед. ф-ту. Худож. ред., чл. ред. ради ж. «Дукля» (Пряшів). У живописі еволюціонував від експрес.-психологізуючих до декор.-меланхол. композицій. Мотиви скульптур базуються на нар. традиціях. Персон. виставки – у Чехословаччині: Собранці (1946), Снина (1947), Пряшів (1957, 1961–64, 1968, 1981, 1986, 1990), Кошиці (1971–72, 1985), Братислава, Гуменне (обидві – 1985). Автор дослідж. з історії мист-ва, зокрема «Технологія художніх матеріалів та наука про кольори» (1957), «Скульптор Михайло Бринський» (1971), «Образотворче мистецтво українців Чехословаччини» (1975), «Сила ангажованого мистецтва: Зб. ст.» (1983; усі – Пряшів).

Тв.: зарисовки нар. одягу й арх-ри українців Сх. Словаччини (1948), «Циганська родина» (1951), «Яблуні» (1953), «Ториса» (1956); цикл рисунків, літографій та ліногравюр із Серед. Азії (1963); двосторон. рельєф до пам’ятника О. Павловичу (1969, Свидник); іл. до «Українських народних казок Східної Словаччини» (1977); цикл пастелей з с. Остурня (Кежмароц. округ, нині Словаччина); «Осінь на Земплині» (усі – 1986).

О. В. Мишанич, В. Ґрешлик

Стаття оновлена: 2006