Гарагонич Олег Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарагонич Олег Іванович

ГАРАГО́НИЧ Олег Іванович (04. 07. 1952, м. Мукачеве Закарп. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (1995). Закін. Ужгород. муз. уч-ще (1971). На мист. становлення Г. мала вплив творчість Й. Бокшая, А. Ерделі. Працював викл. у Мукачів. школі мист-в (1974–98). Учасник обл., всеукр. та закордон. худож. виставок від 1991. Персон. – у Мукачевому (1979, 1985, 1989, 1997, 1999), Ужгороді (1998, 2002). Автор пейзажів феєрич. дії, натюрмортів. Живопис Г. тяжіє до чіткості та монументалізму, експресії, різкості, драматизму при широкій і віртуоз. манері письма. Визначальним для митця є всепоглинаюче захоплення кольором. Осн. кольори – жовтий, зелений, червоний, синій. Мажорності звучання живопис. полотен сприяє декоративність письма, де відсутність півтонів несе у собі динамізм та смислову активність. Пластика живопис. площини містить строгі та виважені асоціативні парафрази навколиш. світу.

Тв.: «Гукливе. Сонячний день», «Земля цвіте» (обидва – 1990), «Осінь. Гірський струмок», «Річка Тиса», «На Щербині» (усі – 1994), «Срібляста зима», «Гуцульщина. Весна», «Пізня весна» (усі – 1995), «Весняні грози» (1998), «Гірське село», «Осіння тиша», «Весняна блакить» (усі – 2000), «Зимовий вечір» (2001).

Літ.: Олег Гарагонич. Живопис: Буклет. Уж., 2002; Дулішкович О. І. До ювілею Олега Гарагонича // Угор. держ. русин. вісн. 2002. № 4.

Л. І. Біксей

Стаття оновлена: 2006