Гарасимович-Бронюшиць Єжи - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарасимович-Бронюшиць Єжи

ГАРАСИМО́ВИЧ-БРОНЮ́ШИЦЬ Єжи (Harasymowicz-Broniuszyc Jerzy; 24. 07. 1933, м. Пулави Люблін. воєводства, Польща) – польський поет. Чл. СП Польщі (1956). Держ. нагороди Польщі. Засн. літ. групи «Muszyna» (1957–63), співзасн. краків. літ. групи «Barbarus». Дебютував 1956 зб. віршів «Cuda», яка була одним із визнач. проявів «відлиги» у польс. літ-рі, поет. надреалізму, пов’язаного з нар. культурою лемків. краю. Автор зб. «Wieża melancholii» (1958), «Pastoralki polskie» (1966), «Zielnik» (1972), «Polowanie z sokołem» (1977; усі – Краків) та ін. Вірші Г.-Б. утворюють цикли й поеми; відзначаються сталістю тем і мотивів, серед них: казкові (природничі й анімістичні); зникаюча культура лемків, їхні звичаї, вірування; істор. Краків з його фольклором і рафінов. (євр., укр., польс.) культурою. Наприкінці 60-х – на поч. 70-х рр. звернувся до давньої польс. культури, зокрема доби середньовіччя й бароко. На тій основі створює міф про власне походження, ідентичність, закорінені в культурі польс.-укр. пограниччя, а саме – лемків. і бойків. горян («Mit o świętym Jerzym», Kraków, 1959). Поезію Г.-Б. вирізняють образотворчі й муз. елементи, гра вільних асоціацій. У 60–70-х рр. очолював т. зв. течію «поезії уяви», представлену конструктивіст. авангард. лірикою, лінгвіст. поезією. Згодом звернувся до польс. мотивів, зокрема поп-культури. Укр. мовою окремі вірші Г. переклали Д. Павличко, І. Глинський, Л. Череватенко.

Тв.: Barokowe czasy. Kraków, 1975; Cudnów. Kraków, 1979; Wiersze sarmackie. Kraków, 1983; Ubrana tylko w trawy połonin. Kraków, 1988; укр. перекл. – (Вірші) // Антологія польс. поезії: У 2 т. Т. 2. К., 1979; (Вірші) // Київ. 1985. № 6; Руський ліхтар, або Небо лемків. Л., 2003.

Літ.: A. Kaliszewski. Książę z Kraju Łagodności. Kraków, 1988.

Б. Бакула

Стаття оновлена: 2006