Красноармійський район - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Красноармійський район

КРАСНОАРМІ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н (1923–34 – Гришинський, 1934–38 – Постишевський) – район, що знаходиться у західній частині Донецької області. Межує з Добропіл., Костянтинів., Великоно­восілків., Мар’їн. і Ясинуват. р-на­ми Донец. обл. та Межів. р-ном Дніпроп. обл. Утвор. 1923. Від жовтня 1941 до вересня 1943 – під нім.-фашист. окупацією. Пл. 1,32 тис. км2 . Насел. 37 384 осо­­би (2001, складає 91,8 % до 1989): українців – 83 %, росіян – 13 %, проживають також білоруси, гре­­ки, німці, молдавани, вірмени, татари, поляки, болгари. Райцентр – місто обл. значення Красноармійськ. У складі р-ну – смт Гро­­дівка, Новоекономічне, Удачне та 95 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Донецької височини. Поверхня пологохви­ляста, розчленована ярами і бал­­ками. Осн. корисна копалина – кам’яне вугілля. Значні поклади глини та піску для вироб-ва цегли. Побл. сіл Миролюбівка та Нововасилівка – джерела мінерал. вод. Протікають річки Казен­ний Торець (притока Сіверсько­го Дінця) з притокою Клебань-Бик, Солона (притока Вовчої), Гришина (притока Бика, обидві – бас. Дніпра). На Пд. р-ну – Курахівське водосховище. На тер. р-ну проходить траса Дніпро–Донбас каналу. Є 60 ставків. Ґрунти переважно чорноземні (середньо- та малогумусні). На схилах балок і річк. долин збереглася степ. рослинність (ковила, типчак, піщанка українська, катран татарський, кермек, пирій). Ліси байрач. типу (дуб, ясен, клен, тополя, берест, груша ди­­ка). Охороняється ентомол. заказник місц. значення Удачненський. Працюють філія підпр-ва «VIP Бетон» і збагачув. ф-ка ме­талург. з-ду «Донецьксталь». С. госп-во спеціалізується на ви­рощуванні зернових, соняшнику, овоч. культур, вироб-ві молока, м’яса, яєць. У К. р. – 81 с.-г. формування, зокрема 21 ТОВ, 5 приват. підпр-в, 51 фермер. госп-во, 4 обслуговуючих кооперативи. У користуванні с.-г. підпр-в перебуває 75 тис. га ор­­них земель. Залізничні ст.: Крас­­ноармійськ, Гродівка, Удачна, Желанна, Чунишине, Селидівка, Цукуриха, Новогродівка. У К. р. – 19 заг.-осв. шкіл, 20 дошкіл. навч. закладів, станція юних натуралістів, Будинок дит. творчості, 2 ДЮСШ; рай. Будинок культури, Будинок нар. творчості, 2 Центри культури та дозвілля, 13 Бу­­динків культури, 18 клубів, рай. школа мист-в і її 6 філій, 33 б-ки, Прокоф’єва С. Музей; 8 лікар. і заг. практики амбулаторій, діль­нич­на лікарня, 35 фельдшер.-аку­шер. пунктів. Виходить г. «Маяк». Функціонують зразк. дит. хо­реогр. ансамбль «Натхнення», на­родні жін. вокал. ансамбль «Лірика», хор. колективи «Берегиня» та «Калинонька», Гришинські хор. колектив і ансамбль нар. інстру­­ментів, ансамбль нар. пісні «Се­­ляночка», фольклор. колектив «Сергіяночка», Піщан. хор. колек­тив, кіностудія «Колос». Діють 11 реліг. громад УПЦ МП і 2 – УПЦ КП. Пам’ятки арх-ри: церква Різ­два Богородиці у смт Новоеконо­мічне (1799), Петропавлів. церк­ва у с. Красне (1840), Вознесен. церква у с. Новотроїцьке (1893). Серед видат. уродженців – рад. і парт. діяч, агроном, письменник Ф. Моргун (с. Новоолексан­дрівка); композитор, лауреат Ле­нін. і 6-ти Сталін. премій С. Про­­коф’єв (с. Красне), співак, нар. арт. УРСР М. Момот, актриса, засл. арт. України А. Соколенко (обидва – смт Гродівка); поет, дисидент А. Лупиніс (с. Олександрівка); військ. діяч, двічі Ге­­рой Рад. Союзу К. Москаленко (с. Гришине), Герої Рад. Союзу М. Александров (смт Гродівка), П. Волков (с. Вовче), повний ка­­валер ордена Слави М. Ковтун (смт Гродівка).

Т. Д. Винниченко, Л. О. Масло

Стаття оновлена: 2014