Гарві Петро Абрамович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарві Петро Абрамович

ГА́РВІ Петро Абрамович (справж. – Бронштейн; псевд.: Кемський, Коля, Гар-ві, Чацький та ін.; 15. 01. 1881, Одеса – 28. 02. 1944, Нью-Йорк) – політичний діяч, журналіст. Навч. у Новорос. ун-ті (Одеса), закін. С.-Петербур. ун-т (1911). Неодноразово був заарешт. царською та більшов. владою за політ. переконання. Від 1898 – учасник рос. с.-д. руху. Був членом меншов. осередків у Москві, один із кер. Грудневого зброй. повстання 1905. Працював у ред. петербур. журналів «Рабочий по металлу» (1907), «Печатное дело» (1908–12), «Профессиональный вестник» (1909) та «Металлист» (1911–12). Після Січневого (1910) пленуму ЦК РСДРП відмовився ввійти до складу Рос. колегії ЦК, вважав шкідливим існування нелегал. ЦК. Від кін. 1910 – один із кер. петербур. ініціатив. групи ліквідаторів; актив. співроб. ліквідатив. видань «Невский голос», «Наша заря», «Новая рабочая газета». Брав участь у написанні спіл. декларації меншовиків та більшовиків у 4-й Держ. думі щодо відношення до 1-ї світ. війни. Після більшов. перевороту 1917 – серед кер-ва меншовиків у Петрограді, противник об’єднання з більшовиками. 1918 очолив меншов. орг-цію в Одесі та редагував її друк. орган «Южный рабочий». Від 1923 мешкав та працював за кордоном (1923–33 – у Берліні, 1933– 40 – у Парижі, від 1940 – у США). Заперечував можливість демократ. еволюції більшов. режиму, вважав, що шлях більшовизму веде до фашизму.

Пр.: Что такое локауты? С.-Петербург, 1914; Капитал против труда. Петроград, 1917; Закат большевизма. Десять лет диктатуры. Рига, 1928; Горький цвет. Берлин, 1932; Воспоминания социал-демократа. Нью-Йорк, 1946.

А. І. Шушківський

Стаття оновлена: 2006