Гарін Федір Захарович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гарін Федір Захарович

ГА́РІН Федір Захарович (26. 09(09. 10). 1914, м. Шауляй, нині Литва – 06. 03. 1998, Полтава) – поет, журналіст, перекладач. Чл. СПУ (1954). Переїхав з батьками до Полтави (1917). Навч. у Київ. ун-ті (1934–41), закін. Вищі літ. курси при Літ. ін-ті у Москві (1958). Від 1937 друкувався в періодиці (поезії, поеми, статті та нариси). Під час 2-ї світ. війни жив у Татарстані, де уклав рос. мовою збірку віршів укр. поетів «Украина мстит» (Казань, 1944), частину перекладів здійснив сам. 1944–46 – у ред. г. «Київська правда»; відтоді – у Полтаві: музей. інспектор, журналіст. У поезіях Г. – оптимізм, сковородинівський потяг до мандрів і простого життя, любов до людей праці, природи рідного краю. Одна з гол. тем – кохання, уславлення жінки (вірш «Три слова», 1984). Автор низки літ.-крит. статей у пресі. Г. – майстер експромтів, присвяч. друзям і літ. подіям. Працював у галузі худож. перекладу (твори Я. Райніса, К. Хетагурова, А. Церетелі, М. Джаліля, К. Кулієва, П. Глєбки та ін.).

Тв.: Над Ворсклою. К., 1953; Моя Полтавщина. Москва, 1960; Вірний тобі. Х., 1965; Подив. Х., 1968; Троянди і метал. Х., 1968; Клич. К., 1971; Белые крыши. Москва, 1973; Усе починалося з тебе. Х., 1974; І знову в дорогу. Х., 1979; Вибране. Х., 1984; Червоні сполохи. Х.,1988.

Літ.: Шевченко М. «Ти молодий, ти сміло йдеш землею» // Комсомолець Полтавщини. 1974, 8 жовт.; Бокий І. Тепло рідних доріг // Там само. 1976, 27 берез.; Федір Гарін: (Некролог) // ЛУ. 1998, 19 берез.; Ротач П. Колоски з літературної ниви. П., 1999.

П. П. Ротач

Стаття оновлена: 2006