Краснов Андрій Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краснов Андрій Миколайович

КРАСНО́В Андрій Миколайович (27. 10(08. 11). 1862, С.-Пе­тер­бург – 19. 12. 1914(01. 01. 1915), Тифліс, нині Тбілісі, похов. у м. Ба­­тумі, нині Грузія) – геоботанік, мандрівник. Брат П. Краснова. Д-р географії (1894). Закін. С.-Пе­тербур. ун-т (1885), де був залиш. для підготовки до професор. звання. Під час навч. товари­­шував з В. Вернадським, згодом листувався з ним. Брав участь в експедиціях у Том­­ську і Нижньогород. губ. (обидві – Росія) під кер-вом В. Докучаєва, а також відвідав Сх. Тянь-Шань. 1887–88 перебував у закордон. відрядженні з метою завершен­ня освіти. 1889 захистив магістер. дис. «Опыт истории развития флоры южной части Восточ­ного Тянь-Шаня» (Золота медаль Рос. геогр. т-ва). Від 1889 – в. о. екстраординар., 1894–1912 – ор­динар. проф. каф. географії Хар­­ків. ун-ту, створив Геогр. ін-т; водночас – викл. ботані­ки Харків. вет. ін-ту, в якому 1906 заснував ботан. сад, де здійснював інтродукцію, акліматизацію і впровадження в куль­­туру тропіч. та субтропіч. рослин; вивчав флору Полтав. і Харків. губ. 1889 організував і очолював вечірні курси для робітників у Харкові, обстоював ідею їх реор­ганізації у Нар. ун-т; 1898–1903 викладав на Вищих жін. курсах. Ред. г. «Южный край» (1910–11). Від 1912 – засн. і дир. Батум. бо­тан. саду. 1914 виїхав до Тифліса. Засн. і ред. ж. «Русские субтропики». Вивчав флору Серед. Азії, зокрема степ. і субтропічну. Започаткував у Росії розвиток субтропіч. госп-ва, а також геогр. екскурсії. Здійснив низку подорожей, відвідав Алтай, Кавказ, Крим, Пн. Америку, Японію, Китай, Яву, Індію, Цейлон, Серед­земномор’я. Розробив метод по­рівнял. геоботаніки для вивчення історії сучас. флори. Описав у зонал. розрізі рослинність Тянь-Шаню, визначив типологію рівнин. пустель Серед. Азії. Узагаль­нив і опублікував матеріали про природу степів Європи, Азії й Пн. Америки. Вперше висловив думку про еволюцію рос. степів. Автор підручника «Основы зем­­леведения: В 4 вып.» (Х., 1895–99; 1909). Ім’ям К. названо низку видів рослин, зокрема Astragalus Krassnovii M. Pol., Gentiana Kras­­snovii Pol.

Пр.: Геобиологические наблюдения над почвами Харьковской губернии // Журн. Харьков. об-ва с. хоз-ва. 1891. № 1; Рельеф, растительность и почвы Харьковской губернии: Докл., читан­­ные Харьков. об-ву с. хоз-ва. Х., 1893; Ботанико-географический очерк Полтавской губернии // Мат. к оценке земель Полтав. губ. С.-Пе­тербург, 1894; По островам Дальнего Востока: Путе­вые очерки. С.-Пе­тербург, 1895; Из ко­лыбели цивилизации (письма из кругосветного плавания). С.-Пе­тербург, 1898; Начатки третичной флоры Юга России // Тр. Харьков. об-ва испы­тате­лей природы. 1911. Вып. 44; Батумское побережье как культурный центр влаж­ных субтропических областей в России // Изв. Кавказ. отделения Рус. геогр. об-ва. 1914. Т. 22, № 4.

Літ.: Профессор Андрей Николаевич Краснов (1862–1914): Сб. Х., 1916; Бей­лин И. Г. А. Н. Краснов. Ботанико-географ и путешественник (1862–1914). Мос­ква, 1950; Мильков Ф. Н. А. Н. Крас­нов – географ и путешественник. Мос­ква, 1955; Бейлин И. Г., Парнес В. А. А. Н. Краснов. Москва, 1968; Волков В. А., Куликова М. В. Российская профессура. ХVІІІ – начало ХХ вв. Биологические и медико-биологические науки: Биогр. слов. С.-Пе­тербург, 2003; Левицький І. Ю., Байназаров А. М. Два століття пізнаємо землю: З історії кафедри фізичної географії та картографії Харківського національного університету імені В. Н. Ка­­разіна. Х., 2005; Вернадський В. Памя­ти А. Н. Краснова (1862–1914) // Вибр. наук. пр. акад. А. Вернадського. Т. 8. Пр. з історії, філософії та орг-ції науки. К., 2012; Биологи; Липшиц.

С. А. Генсірук

Стаття оновлена: 2014