Гаркуша Нінель Леонідівна - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Гаркуша Нінель Леонідівна

ГАРКУ́ША Нінель Леонідівна (26. 06. 1927, м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл.) – майстриня художньої кераміки. Дружина М. Коломійця. Чл. НСХУ (1964). Закін. Моск. ін-т приклад. та декор. мист-ва (1952; викл. Ф. Волошка, Ф. Мішуков). Відтоді – н. с. Ін-ту монум. мист-ва Академії арх-ри УРСР; 1963–83 – ст. скульптор, кер. групи, гол. спеціаліст відділу, зав. лаб. монум.-декор. мист-в Зонал. НДІ тип. та експерим. проектування; 1984–91 – у монум. цеху Київ. комбінату монум.-декор. мист-ва; від 1991 – викл. Київ. серед. школи № 94. Осн. роботи – у галузях монум.-декор. скульптури та декор. мист-ва (художня кераміка, карбування). Учасниця всеукр. худож. виставок від 1963. Персон. – у Чернігові (1975), Києві (2005). Роботи зберігаються у Кам’янець-Поділ. істор.-культур. музеї-заповіднику.

Тв.: кераміка – «Легенда про Київ», «Збирачка яблук», «Гуцулки», «Переможці» (усі – 1971), «Весілля», «Перепляс», «Урожай» (усі – 1972), «Гуцульський танок», «Весна», «Визволення», «Мрії», «Повернення», «Літо», «Адам і Єва», «Індіанка з голубом», «Продавець води» (усі – 1973); портрет Т. Шевченка; композиції «Катерина» і «Гайдамаки» (декор. оздоблення б-ки Палацу культури у м. Нова Каховка Херсон. обл.; усі – 1953); барельєф «Будівники Кременчуцької ГЕС» (1959); срібне декор. блюдо «Київ» (1964); титанова композиція «Серп і молот» (1964); декор. пласти – «Москалева криниця» (1964), «Гопак», «Музика» (обидва – 1965; кінотеатр «Україна» у Києві); «Назар Стодоля», «Свати» (обидва – 1968; Канів. музей нар. декор. мист-ва, Черкас. обл.); пласти «Ярослав Мудрий» (1981), «Троїсті музики» (1988), «Перебендя» (1989), «Прометей», «Їхав козак» (обидва – 1990); монумент Слави у м. Кривий Ріг Дніпроп. обл. (1967, співавт.); оформлення станції Київ. метрополітену «Святошин» (1976, співавт.); панно – «Енергія» на будинку торг. центру в смт Новоукраїнка Київ. обл. (1970), «Чорнобиль» (1994, фасад лікарні МВС, Київ).

Літ.: Каталог виставки творів Гаркуші Нінелі Леонідівни. Чг., 1975.

В. М. Прядко

Стаття оновлена: 2006