Краснов Володимир Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Краснов Володимир Миколайович

КРАСНО́В Володимир Миколайович (18. 02. 1950, Чернівці) – живопи­сець і реставратор. Обл. літ.-мист. премія ім. С. Воробкевича (2003), премія ім. Стефана Великого (Ру­мунія, 2007). Чл. НСХУ (1994). Орден «За заслуги» 3-го ступ. (2011). Закін. Харків. худож.-пром. ін-т (1984; викл. О. В’ят­кін, А. Константинопольський, С. Солодовник). Відтоді працював у Харкові художником-ре­ставратором філії н.-д. рестав­рац. майстерень; 1987–90 – ре­ставратором станк. олій. і темпер. живопису ХМ; 1990–98 – зав. каф. мист-ва, викл. худож.-пром. ін-ту; від 2003 – зав. наук. реставрац. відділу Чернів. ХМ. Реставрував значну кількість живопис. творів для музеїв Чернівців, Харкова, Полтави, Чугуєва (Харків. обл.), Тамбова (РФ). Учасник все­­укр., міжнар. мист. виставок від 1984. Персон. – у Слов’янську (Донец. обл., 1989), Чугуєві (1994), Чернівцях (1995, 1999, 2003, 2007, 2010), Сучаві (Румунія, 2007), Ки­єві (2009). Живописні образи митця позначені лірич. інтонаціями у пейзажі та емоц. відтво­ренням характерів у портретах. Особливу увагу приділяє зобра­женню істор. пам’яток Чернівців. Окремі полотна зберігаються у Чернів. ХМ, Чугуїв. худож.-мемор. музеї ім. І. Рєпіна, Святогір. істор.-культур. заповіднику (Донец. обл), Сло­в’ян. краєзнав. музеї.

Тв.: «Л. Лукашина» (1987), «Стоянка первісних людей Слов’яногір’я в Міневському яру» (1990), «Жінка і троянди», «Ранок над Черемошем», «Дівчина з трояндами» (усі – 1999), «Музей-садиба Ю. Федьковича в Путилі», «На уз­­ліссі» (обидва – 2000), «Кохана Ольга» (2001), «Письменниця В. Китайгородська» (2007), «Музикант В. Марущак», «Символи віри» (обидва – 2008), «Осінь у Карпатах», «Парк резиденції», «Пам’ятник Й. Главці» (усі – 2009).

Літ.: Володимир Краснов. Творчий проект художника-реставратора стан­­кового олійного живопису 1-ї категорії та живописця: Буклет. Чц., 2003; Ду­­гаєва Т. Ікону рятував з мікроскопом // Версії. 2010. № 26.

Т. І. Дугаєва

Стаття оновлена: 2014