ГАРМАТІ́Й Лука Васильович (30. 10. 1866, с. Лучка, нині Терноп. р-ну Терноп. обл. — 31. 10. 1924, с. Могильниця, нині у складі м. Теребовля Терноп. обл.) — педагог, етно­граф, громадсько-культурний діяч. Член НТШ (1905). Закін. Терноп. учител. семінарію (1887). Учителював. На поч. 1-ї світової війни працював у школах Австрії, Моравії (нині у складі Чехії). 1920 повернувся у с. Могильниця. За по­гляди за­знав пере­слідувань від влади. Під­тримував дружні стосунки з І. Франком, М. Грушевським, Г. Хоткевичем, В. Гнатюком, Лесею Українкою, Ф. Вовком. Ви­вчав весільні, похорон­ні та ін. обряди, записував оповіда­н­ня, пере­кази, повірʼя. Досліджував матер. культуру Гуцульщини. Чимало етногр. записів Г. викори­став М. Коцюбинський у повісті «Тіні забутих предків», опублікували в своїх працях В. Гнатюк («Колядки і щедрівки») та В. Шухевич («Гуцульщина»). Гуцул. мист. вироби і речі побуту, зі­брані Г., зберігаються в музеях С.-Петербурга, Львова, Коломиї, Праги. Найцін­ніші колекції Г. пере­дав МЕХП. Брав участь у заснуван­ні читалень товариства «Просвіта», товариства «Січ», нар. шкіл. Автор спогадів про М. Коцюбинського.