Гармаш Юрій Тимофійович

Визначення і загальна характеристика

ГАРМА́Ш Юрій Тимофі­йович (22. 02. 1947, с. Ковалівка Шишац. р-ну Полтав. обл.) — кіно­оператор. Член НСКінУ (1980). Закін. ВДІК (1971; майстерня Б. Волчека). Працював освітлювачем Харків. студії телебаче­н­ня. Від 1972 — оператор Нац. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Зняв фільми: «Новосі­л­ля» (1973), «Серед літа» (1975, обидва — реж. В. Іл­ляшенко), «Я — “Водолаз-2”» (1975, Одес. кіностудія худож. фільмів), «Алмазна стежка» (1977, 2 серії, «Київнаукфільм»; обидва — реж. В. Хмельницький), «Бунтівний “Оріон”» (1978, реж. Є. Шерстобитов); «Напередодні премʼєри» (1978), «Червоні погони» (спів­авт., 1979, т/ф, 3 серії), «Спосіб вбивства» (1993; усі — реж. О. Гойда); «Вавилон–ХХ» (1979, реж. І. Миколайчук), «Десь гримить війна» (спів­авт., 1986, т/ф, 3 серії, реж. А. Войтецький), «Руда фея» (1987, реж. В. Коваленко), «Небилиці про Івана» (спів­авт., 1989, реж. Б. Івченко), «Карпатське золото» (1991, реж. В. Живолуб), «Ізгой» (1992, реж. В. Савельєв), «Сьомий маршрут» (1997), «Невелика подорож на великій каруселі» (2002; обидва — реж. М. Іл­лєнко), «Іван Миколайчук. Посвята» (1998, реж. А. Сирих), «Українська мадон­на» (1999, реж. М. Михалевич), «Таємниці Києво-Печерської Лаври» (2001–02, реж. М. Ільїнський). Віртуозне, вільне володі­н­ня знімальною технікою до­зволяє Г. досягати вражаючих образотвор. ефектів.

Є. Н. Махтіна, О. Б. Парфенюк

Завантажити статтю